Як спілкувалися давні люди на відстані – вчені відтворили звук 6000-річних мушель, які могли бути сигнальними рогами – новини науки

Археологи з Барселони відтворили звук конхів, що сягав 111,5 децибелів.

Вчені з’ясували, що неолітичні мушлі, знайдені на археологічних пам’ятках Каталонії, могли використовуватись як інструменти для передачі сигналів на великі відстані. Під час експериментів дослідники створили звук гучністю до 111,5 децибелів, що дорівнює автомобільному клаксону або бензопилі, передає ScienceAlert. 

Археологи Мікель Лопес-Гарсія та Маргарита Діас-Андреу з Університету Барселони перевірили на звучання 12 мушель великих морських равликів Charonia lampas, знайдених на неолітичних поселеннях V-IV тисячоліть до нашої ери. У всіх мушель видалена верхівка, що свідчить про можливе використання їх як рогів.

“Їм видалили верхівки, що змусило деяких дослідників припустити, що вони могли служити музичними інструментами”, – пояснила Діас-Андреу в дослідженні опублікованому в журналі Antiquity.

Вісім мушель були достатньо цілими, щоб у них вийшло подути, і всі вони дали звук. У семи зразках гучність перевищила 100 децибелів, а дві мушлі дозволили отримати до трьох різних тонів. Водночас вищі ноти виявилися менш стабільними, а різні техніки гри на трубі не давали кращого контролю.

Деякі мушлі мали отвори, однак дослідники встановили, що вони виникли природним шляхом і не впливали на звук. На зовнішній поверхні були й сліди діяльності інших морських організмів, що означає, що люди збирали порожні мушлі, а не вилучали равликів для їжі. 

Отримані дані свідчать, що конхи – інструменти з морських мушель, могли відтворювати музичні ноти. Крім цього, їхній потужний звук найімовірніше слугував для комунікації між неолітичними землеробами. 

“Мушлі-труби здатні видавати звуки високої інтенсивності та були б дуже ефективними для зв’язку на великих відстанях. Однак, вони також здатні відтворювати мелодії за допомогою модуляції висоти звуку, тому не можна виключати можливості того, що ці мушлі також використовувалися як музичні інструменти з виразним наміром”, – зазначив Лопес-Гарсія. 

За словами дослідників, найдавніші відомі роги з мушель датуються 17 тисячами років, однак ці знахідки залишалися майже недослідженими. Новий аналіз дає змогу краще зрозуміти життя громад, які їх використовували, та їхні способи комунікації.

Раніше у французькому Сен-Сезері археологи виявили найдавнішу в Західній Європі майстерню з виготовлення прикрас, вік якої перевищує 42 тисячі років. Знахідка перфорованих морських мушель із залишками пігментів належить до культури Шательперрона.