Учені заявили про те, що кількість часу, який людина проводить у фазі швидкого сну, може вплинути на те, які спогади її мозок зберігає, повідомляє Live Science.
Попередні дослідження показали, що сон допомагає зміцнювати спогади. Але питання про те, як мозок формує зміст цих спогадів, залишалося відкритим. У новому дослідженні вчені знайшли ознаки того, що час, проведений у різних фазах сну, впливає на зберігання пам’яті.
Цикл сну ділиться на чотири стадії: одну стадію швидкого руху очей (ШРО) і три стадії не-ШРО, включно з “глибоким сном”, що характеризується повільними мозковими хвилями.
Під час дослідження вчені попросили 32 здорових молодих людини вивчити 96 пар “слово-картинка”, наприклад, слово, що означає дію, пов’язану із зображенням тварини або рослини. При цьому, вчені реєстрували мозкову активність учасників за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ), яка відстежує мозкові хвилі, що омивають поверхню мозку.
Після цього активність мозку учасників під час сну контролювали за допомогою ЕЕГ, а вранці перевіряли їхню пам’ять. Дослідники порівнювали патерни активності мозку до та після сну, використовуючи метод, який називають аналізом репрезентативної подібності. Це дало змогу вченим вивчити як детальні спогади, пов’язані з конкретними зображеннями, наприклад, з фотографією бігля, так і ширші, категоріальні спогади, що охоплюють, наприклад, усі зображення тварин.
“Використовуючи ЕЕГ, ми змогли відстежити, як активність мозку, пов’язана зі спогадами, змінювалася до та після сну”, — заявила провідна авторка дослідження Цзін Лю, доцентка Гонконзького політехнічного університету.
Дослідники виявили закономірність: мозкові хвилі, пов’язані з окремими зображеннями, слабшали після сну, тоді як сигнали ширших категорій залишалися стабільними.
Ця зміна була більш вираженою, коли фаза швидкого сну становила більшу частину загального часу сну людини порівняно з фазою глибокого сну. Лю пояснила, що ця закономірність припускає, що фаза швидкого сну може допомогти мозку пов’язати нові спогади з тим, що йому вже відомо, тоді як фаза повільного сну допомагає зберігати ці спогади в їхній первісній, більш докладній формі.
“Навіть коли люди згадували ті самі речі після пробудження, патерни роботи мозку, що лежать в основі цих спогадів, змінювалися”, — додала вона.
Це свідчить про те, що сон не тільки допомагає зміцнити спогади, а й може реорганізувати їхнє представлення в мозку. При цьому, фази повільного і швидкого сну відіграють різну роль.
Дані дослідження підтверджують ідею про те, що консолідація пам’яті — процес стабілізації та реорганізації нових спогадів у мозку — включає як збереження, так і трансформацію. Мозок не зберігає спогади в точності такими, якими вони були, він реструктурує їх під час сну, балансуючи між точністю та узагальненням.
Раніше вчені виявили в мозку систему, яка загоює тіло уві сні.