Вчені заявили про те, що середньовічні селяни в деяких маєтках Англії мали право на різні види відпустки через хворобу, щорічну відпустку і відпустку у зв’язку зі смертю близької людини. Ці гарантії могли б позмагатися з доступними жителям Великої Британії на даний момент, повідомляє Phys.org.
За словами дослідників, у селян маєтку Ремсі-абатства в Хантінгдонширі було право на рік і один день відпустки від роботи на землях лордів у разі хвороби. У вдів було право на відпустку в разі смерті чоловіка, крім того, щорічно селяни відзначали безліч релігійних свят.
Варто зазначити, що не всі селяни мали такі права, відпустки узгоджувалися між працівниками і лордами. В інших маєтках умови були не настільки приємними. Селяни мали право на відпустку через хворобу тривалістю два тижні або місяць.
Існували маєтки, в яких лікарняних не було. Наприклад, у маєтку Вісбек у Кембриджширі мали слідувати правилу “якщо він усе-таки захворіє, то повинен буде виконати належні йому трудові повинності”.
Звичайні орендарі, відомі як віллани, були зобов’язані виконувати неоплачувану роботу на землях лорда замість орендної плати. Ці зобов’язання називалися трудовими повинностями або “роботами”. Залежно від розміру земельного наділу орендаря, від нього могли вимагати відпрацювати від одного до трьох днів на тиждень.
Існуючі права не можна було назвати оплачуваним лікарняним. Але оскільки селянам дозволялося не працювати на землях лорда під час хвороби, вони фактично звільнялися від орендних зобов’язань.
Разом з тим, хоча селяни мали право на рік лікарняного, зазвичай такі “прогули” тривали набагато менше. Деякі хвороби були дуже короткочасними, як, наприклад, хвороба Річарда Беренджера, який прохворів лише два дні після збору врожаю 1343 року. Він пропустив половину “роботи” на землях лорда.
Але були селяни, які страждали на хронічні або важкі хвороби. Наприклад, Річард Коллесон із Ворбойса в Кембриджширі, який був відсутній цілий рік у 1347/48 році, пропустивши 156 “робіт”.
Лікарняний міг дорого коштувати лорду, якщо йому потрібно було шукати заміну. Наприклад, під час відсутності орача, який хворів 84 дні 1420/21 року, у звітах абатства Баттл у Сассексі зафіксовано виплату 14 шилінгів людині, найнятій замість нього.
У селян існували й інші види відпусток. Наприклад, вдова звільнялася від роботи на 30 днів після смерті чоловіка. Крім того, селяни відзначали безліч релігійних свят. У такі дні не належало працювати, але збереглися записи про те, що деяких із них штрафували за роботу на свято.
Кількість свят, які відзначали селяни, сильно відрізнялася навіть у сусідніх маєтках. У маєтку Ремсі їхня кількість варіювалася від кількох до 30.
Раніше підводні археологи знайшли чотири наконечники списа на дні озера Ледниця в Польщі. Один із них був багато прикрашений, що дає змогу припустити, що він належав князю або вельможі.