Вчені з Кембриджа та Оксфорда з’ясували, що римські солдати, які були розквартировані у форті Віндоланда, розташованому недалеко від Адріанового вала на півночі Англії, були вражені паразитами, які підривали їхню боєздатність, повідомляє Science Alert.
На додаток до заражених вошами тунік і нежитю, римські солдати страждали від хронічних кишкових інфекцій, які викликали діарею, спазми в шлунку і нудоту.
“Хоча римляни знали про кишкових червів, їхні лікарі мало що могли зробити, щоб позбавити їх від зараження цими паразитами або допомогти тим, хто страждав на діарею, а це означало, що симптоми могли зберігатися і погіршуватися. Ці хронічні інфекції, ймовірно, послаблювали солдатів, знижуючи їхню боєздатність. Самі по собі гельмінти можуть викликати нудоту, спазми і діарею”, — заявила керівник дослідження Марісса Леджер, археолог з Університету Макмастера в Канаді.
Учені вивчили 60 зразків осадових порід із каналізаційних стоків, які містили стародавні екскременти та інші відходи, змиті з території форту і прилеглих поселень, що датуються III століттям нашої ери. Стік із туалетів форту відводив відходи в струмок, який розташовувався на північ від нього.
Під час попередніх археологічних розкопок вчені знайшли безліч органічних матеріалів, що збереглися в заболоченому ґрунті Віндоланди. Зокрема, вони виявили понад 5000 шкіряних черевиків, дерев’яний фалос і понад 1700 тонких дерев’яних табличок із чорнильними написами, що документують повсякденне життя у форті.
Ймовірно, повсякденне військове життя тут оберталося навколо охорони Адріанового вала, розташованого на північ від форту. Це було оборонне укріплення, що простягалося зі сходу на захід від Північного моря до Ірландського моря. Для полегшення перебування на римському кордоні, у форті були присутні лазні, туалети і питна вода. Проте солдати, як і раніше, страждали від кишкових інфекцій, включно з круглими черв’яками, волосоголовцями і, можливо, лямбліозом — – мікроскопічною одноклітинною твариною, що викликає діарею.
Цей патоген став відкриттям для вчених, оскільки став першим свідченням наявності Giardia duodenalis у римській Британії.
Незважаючи на наявність банного комплексу в форті, тут траплялися спалахи захворювань, пов’язані з поганими санітарними умовами. Зокрема, фекальне забруднення їжі, води та рук солдатів сприяло розповсюдженню цих паразитів усією фортецею і впродовж століть. Круглих червів містили і зразки, зібрані у відкладеннях 85 року нашої ери.
У результаті, ті, хто страждав від паразитарних захворювань, тяжко хворіли через зневоднення внаслідок хронічних інфекцій, які могли тривати тижнями, “спричиняючи сильну втому і втрату ваги”. Ці умови сприяли розмноженню інших вкрай небезпечних кишкових патогенів, створюючи передумови для спалахів сальмонели та шигели.
Склад паразитів у Віндоланді схожий з таким в інших римських військових поселеннях, включно з поселеннями в Австрії, Нідерландах і Шотландії. Ймовірно, це пов’язано з обмеженим раціоном харчування з переважанням свинини.
Вчені відзначають, що в містах, наприклад Лондоні та Йорку, склад паразитів був більш різноманітним і включав стрічкових черв’яків, що паразитують у рибі та м’ясі.
Раніше археологи знайшли в стінах форту віком 2000 років в Іспанії самотній череп людини. Дослідники вивчили його і з’ясували, що це був місцевий солдат, якого римляни жорстоко вбили, обезголовили і помістили голову на стіну форту як повчання іншим.