Як гормони впливають на мозок – вчені розкрили психічний ефект гормональних змін – новини науки
Настрій, схильність до депресії чи тривоги залежать від гормонів.
Гормони, що координують роботу всього організму, здатні не лише регулювати фізіологічні процеси, а й суттєво впливати на настрій та психічне здоров’я. Хоча ми звикли думати, що контролюємо власні емоції, насправді велика частина цих процесів визначається нейромедіаторами та гормонами. Саме вони можуть викликати як стан добробуту, так і відчуття пригніченості чи тривоги, повідомляє BBC.
Гормони виробляються залозами та тканинами, після чого потрапляють у кров і взаємодіють із клітинними рецепторами, запускаючи конкретні реакції. Вчені вже ідентифікували понад 50 типів гормонів, які контролюють сотні процесів у тілі — від росту, репродукції та сну до психоемоційної стабільності.
Професорка психології з Університету Оттави Нафісса Ісмаїл зазначає, що гормони можуть впливати на мозок через взаємодію з нейромедіаторами або навіть змінюючи процеси клітинного росту. Саме тому психічні розлади часто збільшуються в періоди гормональних змін — наприклад, у підлітковому віці, під час менструального циклу, вагітності чи менопаузи.
Рівень депресії у дівчат після статевого дозрівання удвічі вищий, ніж у хлопців. Це частково пов’язують із коливаннями естрогену та прогестерону, які можуть викликати дратівливість, втому чи тривогу. У деяких випадках ці зміни призводять до передменструального дисфоричного розладу — важкої форми гормонально зумовленої депресії.
Водночас високий рівень естрогену перед овуляцією підвищує відчуття радості та задоволення. Тоді як алопрегнанолон, продукт розпаду прогестерону, має заспокійливу дію.
“Ін’єкція алопрегнанолону може розслабити”, — пояснює доцентка Університету Джонса Гопкінса Ліїза Ханцу.
Гормональні зміни під час вагітності та після пологів теж можуть спричиняти депресивні стани — до 13% жінок після народження дитини стикаються з післяпологовою депресією. Професорка психіатрії Ліїза Галеа з Університету Торонто вважає, що головну роль відіграють не рівні гормонів, а саме їхні різкі коливання, до яких одні люди більш чутливі, ніж інші.
Чоловіки також не позбавлені гормонального впливу. Поступове зниження тестостерону може спричиняти зміни настрою, хоча цей процес менш різкий, ніж у жінок. Дослідження свідчать, що статеві гормони підвищують рівень серотоніну та дофаміну — речовин, відповідальних за позитивні емоції.
Естроген також захищає клітини мозку, стимулює утворення нових нейронів у гіпокампі — ділянці, що контролює пам’ять і емоції. Саме тому під час менопаузи деякі жінки відчувають “туман у голові” чи проблеми з концентрацією. Надлишок гормону стресу кортизолу, навпаки, може руйнувати клітини гіпокампа, префронтальної кори та мигдалини, що веде до проблем із пам’яттю, емоційною стабільністю та прийняттям рішень.
Існує й інший важливий гравець — окситоцин, так званий “гормон любові”. Він знижує рівень кортизолу, сприяє відчуттю довіри, співчуття та емоційної безпеки. Дослідження показали, що інгаляції окситоцину можуть підвищувати щедрість і бажання співпрацювати, хоча не всі науковці погоджуються, що гормон здатен проникати через гематоенцефалічний бар’єр.
Не менш важливою є й роль гормонів щитоподібної залози — тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Їхній надлишок часто спричиняє тривожність, а нестача — депресивні симптоми. За словами Ісмаїл, лікарі нерідко перевіряють гормональний профіль пацієнтів із раптовими змінами настрою, адже нормалізація рівня гормонів часто відновлює психічну рівновагу.
Науковці сподіваються, що ці відкриття допоможуть створити нові методи лікування психічних розладів. Уже сьогодні препарат брексанолон, який імітує алопрегнанолон, показав високу ефективність у лікуванні післяпологової депресії. Додатково вивчаються можливості комбінування тестостерону з антидепресантами та вплив замісної гормональної терапії на жінок у менопаузі.
Втім, експерти застерігають, що реакція на гормональні зміни є індивідуальною. Для одних гормональна контрацепція може покращити стан, для інших — погіршити.
“Ми знаємо, що гормони впливають на настрій і психічне здоров’я, але нам потрібно з’ясувати, як вони це роблять, перш ніж ми зможемо розробити належні методи лікування. Як нам відомо, сучасні антидепресанти, що регулюють рівень серотоніну, ефективні не у всіх випадках, деякі дослідження показують, що вони менш ефективні, особливо у підлітків, тому нам потрібно з’ясувати, що саме в цій віковій групі, а також у мозку та його розвитку на цьому етапі може зробити їх більш стійкими до лікування”, — підсумовує Ісмаїл.
Нещодавно вчені виявили в мозку мишей особливі механізми та петлі зворотного зв’язку, які регулюють вироблення гормону росту під час сну, що є ключовим для відновлення м’язів і кісток, а також для загоєння тіла. Дослідники встановили, що сон і гормон росту формують тісно збалансовану систему, де нестача сну знижує вироблення гормону, а його надлишок може стимулювати мозок до неспання, що підкреслює їхню взаємозалежність.