Якщо через ранні моделі ШІ викиди в повітря вуглекислого газу були незначними, то нові версії провокують по кілька тисяч тонн щорічно. Мова йде про забруднення під час навчання штучного інтелекту, яке вимагає складного обладнання і стає все більш енергомістким, йдеться у звіті про індекс ШІ за 2025 рік.
Так, у 2012 році одна з ранніх моделей ШІ AlexNet провокувала викиди в розмірі 0,01 тонни. З кожним роком і новішими версіями ШІ забруднення зростало. ChatGPT-3 у 2020 році — 588 тонн, ChatGPT-4 у 2023 році — 5184 тонни, Llama 3.1 405B у 2024 році — 8930 тонн. Для порівняння середньостатистичний американець викидає 18 тонн вуглецю на рік.
Безпрецедентного рівня сягає й використання штучного інтелекту, зазначається у дослідженні. У 2024 році частка респондентів, які використовують штучний інтелект в їхніх установах, підскочила до 78% з 55% у 2023 році. Також більш ніж удвічі зросла кількість респондентів, які повідомили про використання генеративного штучного інтелекту принаймні в одній бізнес-функції — з 33% у 2023 році до 71% минулого року.
Більші потужності вимагають більшої кількості енергії. Через розвиток ШІ у виробників зростає інтерес до ядерної енергетики для безперебійного постачання обладнання.
Корпорація Microsoft уклала угоду на суму 1,6 млрд дол. США щодо відновлення ядерного реактора на острові Три Майл для живлення штучного інтелекту. Google оголосив про укладення угоди про купівлю ядерної енергії від кількох малих модульних реакторів (SMR), розроблених Kairos Power. Amazon анонсував план розвитку ядерної енергії для SMR-реакторів разом з Energy Northwest, X-energy та Dominion Energy. В OpenAI заявляли, що хочуть придбати великі обсяги ядерної енергії у Helion.
Нагадаємо, за результатами опитування Центру Разумкова, яке здійснювалося на замовлення ZN.UA, українці не виявили великої стурбованості через потенційні загрози від штучного інтелекту. На запитання, чи має держава обмежувати використання чат-ботів та інших подібних технологій штучного інтелекту, більш як 27% респондентів обрали варіант «не знаю». І це не з-поміж усіх опитаних, а лише серед тих, хто знає або хоча б уявляє, що таке штучний інтелект і чат-боти, які його використовують. Ще 32,4% вважають, що жодних обмежень технологія не потребує. На необхідність контролю та обмежень вказали тільки 34% українців. Радикалів же, які переконані, що технології треба заблокувати повністю, в Україні лише 3%, пише авторка статті «Ставлення українців до штучного інтелекту на диво легковажне. Дарма» Юлія Самаєва.