Учені розповіли про результати випробування новаторської генної терапії для лікування хвороби Гантінгтона, яке тривало три роки. Вони показали, що лікування може на 75% уповільнити розвиток захворювання, повідомляє Live Science.
Хвороба Гантінгтона — рідкісне генетичне захворювання, за якого токсичні фрагменти білка спричиняють порушення роботи клітин мозку та їхню загибель.
Існуючі наразі методи лікування дають змогу лише контролювати симптоми, які, як правило, проявляються у віці 30-40 років. Захворювання вражає і вбиває нейрони, відповідальні за регуляцію настрою, когнітивні функції та контроль руху. Існуючі препарати допомагають впоратися з депресією, галюцинаціями та порушенням координації рухів, що виникають унаслідок цього пошкодження. Але жоден із них не міг сповільнити розвиток хвороби Гантінгтона. Як правило, пацієнти помирали протягом 10-25 років після виникнення симптомів.
Тепер же вчені заявили, що випробування показали, що терапія, яка отримала назву АМТ-130, може уповільнити розвиток захворювання. Це робить її першим подібним препаратом.
“Ці новаторські дані є найбільш переконливими доказами в цій галузі на сьогоднішній день і підкреслюють модифікуючий ефект препарату при хворобі Гантінгтона, де зберігається гостра необхідність у такому лікуванні. AMT-130 може допомогти пацієнтам зберегти повсякденну активність, продовжити працездатність і значно сповільнити прогресування захворювання”, – заявила доктор Сара Табрізі, провідна наукова консультантка дослідження та директорка Центру хвороби Гантінгтона при Університетському коледжі Лондона.
Хворобу Гантінгтона спричиняє мутація в гені НТТ, який містить інструкції для білка, відомого як гантінгтин. Цей білок присутній у багатьох тканинах організму, але його концентрація найвища в мозку. Роль цього білка в клітинах до кінця не вивчена, хоча його передбачувані функції включають відновлення ушкоджень ДНК і транспортування матеріалів усередині клітин.
У гені HTT є ділянка, в коді ДНК якої три літери — CAG — повторюються від 10 до 35 разів, залежно від індивідуальних особливостей людини. Однак у людей із хворобою Гантінгтона повторення досягає екстремального ступеня: CAG зустрічається від 36 до 120 разів. Люди з 40 і більше повторами практично завжди хворіють, тоді як у людей із 36-39 повторами ризик нижчий. Повтори призводять до того, що клітини виробляють занадто довгу версію білка гантінгтина, який потім розпадається на більш дрібні, токсичні фрагменти, що накопичуються всередині клітин мозку.
Генна терапія AMT-130, розроблена спонсором дослідження, компанією uniQure, діє шляхом придушення гена HTT — як здорового, так і мутантного. Варто зазначити, що генна терапія, як правило, не має 100% ефективності. Це означає, що лікування не зачіпає кожну копію НТТ у тканині. Воно не повністю пригнічує активність гена, але знижує її.
Під час дослідження ліки вводили у два відділи мозку, які найбільше страждають від хвороби Гантінгтона.
Сам ген несе інструкції для мікроРНК, типу молекули, що контролює активність генів. У цьому випадку мікроРНК порушує процес трансляції коду гена HTT у білки. Вона зв’язується з матричною РНК (мРНК) у клітинах, яка зазвичай передає код HTT на клітинні фабрики з виробництва білків.
АМТ-130 доставляється в організм за допомогою нешкідливого вірусу. Щоб доставити його в мозок, вчені проводять складну операцію, під час якої використовують спеціальні катетери, через які вводять препарат. Лікування проводять одноразово, тому необхідна одна операція.
В експерименті брали участь 29 пацієнтів, 17 отримали високу дозу препарату, а 12 – низьку. Після цього за ними спостерігали протягом трьох років.
Пацієнтів, які пройшли лікування, порівнювали з когортою пацієнтів із хворобою Гантінгтона, які отримували тільки стандартну терапію і перебувають під наглядом у рамках довгострокового дослідження Enroll-HD. Для відстеження стану пацієнтів і порівняння їх між собою дослідники використовували стандартну шкалу оцінки прогресування хвороби Гантінгтона. Також у пацієнтів вимірювали рівень легкого білка нейрофіламентів (NfL), який з’являється в рідині, що оточує спинний мозок, у разі пошкодження нейронів.
Через три роки пацієнти, які отримали нову терапію, показали зниженням темпів прогресування хвороби на 75% порівняно з тими, хто отримував стандартне лікування.
Раніше вчені з’ясували, що в мозку літніх котів відбувається те саме, що й у людей із хворобою Альцгеймера.