У провінції Караман на півдні Туреччини під час розкопок у районі Топрактепе, на місці стародавнього міста Ейренополь, археологи виявили п’ять обвуглених хлібин, датованих VII-VIII століттями нашої ери. Один із них має зображення Христа та грецький напис, який перекладається як “З нашою подякою Благословенному Ісусу”, повідомляє Arkeonews.
За словами дослідників, цей хліб відрізняється від звичних іконографічних зображень Христа-Пантократора — Вседержителя та Спасителя. Тут Христос постає у вигляді землероба або сіяча, що символізує зв’язок між вірою, працею та сільськогосподарським достатком. Інші хлібини мають відбитки у формі хреста, що вказує на їхнє використання у ранньохристиянських обрядах Євхаристії, тобто Святого Причастя.
Фахівці зазначають, що рівень збереженості цих хлібів “надзвичайно високий”, враховуючи те, що вони пролежали в землі понад 1300 років. Це робить їх одними з найдавніших відомих зразків літургійного хліба, знайдених на території Анатолії.
Стародавній Ейренополь у візантійську добу був важливим духовним осередком у регіоні Ісаврія, під юрисдикцією Константинопольського патріархату. Хоча про повсякденне життя його мешканців відомо небагато, розкопки в Топрактепе відкривають нові докази релігійних практик і духовного життя провінційних громад.
Дослідники наголошують, що ці хлібини демонструють, як віра інтегрувалася у щоденну працю. Зображення Христа-землероба відображає важливу для місцевого населення ідею — божественне благословення врожаю як запоруку виживання громади. Напис грецькою мовою підтверджує, що хліб використовувався у богослужінні як сакральний символ подяки.
Інші хлібини, прикрашені мотивами мальтійського хреста, узгоджуються з ранньохристиянськими традиціями, коли хліб перед освяченням штампували хрестами або скороченнями, пов’язаними з іменем Ісуса. Такі артефакти надзвичайно рідкісні, адже більшість відомостей про ранні євхаристійні практики походять із письмових джерел або іконографії, а не з реальних матеріальних предметів.
Хліб для Євхаристії — центральний елемент християнської літургії, що символізує тіло Христа. У східнохристиянській традиції використовувався квасний хліб, який уособлював життя, воскресіння та духовну повноту. У західній церкві натомість частіше застосовували прісні облатки, тонкі білі коржі. Ймовірно, знайдені у Топрактепе хлібини могли використовуватися як антидор — освячений хліб, який роздавали після літургії.
Подальший аналіз цих зразків дозволить з’ясувати технологію їх випікання. Також дасть змогу скласти уявлення про релігійну символіку та матеріальну культуру ранньохристиянських громад у глибинній Анатолії.
Нагадаємо, що найстаріший відомий у світі торт, вік якого становить близько 4200 років, був офіційно зафіксований Книгою рекордів Гіннеса і дотепер зберігся у дивовижно доброму стані. Випічка, що складається з двох пшеничних коржів із начинкою з молока, меду та кунжуту, збереглася завдяки давньоєгипетському методу випікання між нагрітими мідними формами, які герметично запечатували виріб.