Grok від X працює в Малайзії та Індонезії попри заборону – ШІ Маска обходить блокування через VPN – новини технологій
DNS-блокування легко обходять, а VPN ускладнює контроль над генеративним ШІ.
Генеративний інструмент штучного інтелекту Grok, інтегрований у платформу X, залишається доступним у Малайзії та Індонезії, попри офіційні заборони. Експерти зазначають, що використання VPN робить такі обмеження малоефективними, передає The Guardian.
Через кілька днів після того, як Малайзія оголосила про тимчасову заборону Grok, сервіс продовжив взаємодіяти з обліковими записами, зареєстрованими в країні. Регулятор заявив, що обмеження набули чинності 11 січня 2026 року через здатність інструмента створювати “грубо образливі та несанкціоновані маніпулятивні зображення”.
“Все ще тут! Цей блок DNS у Малайзії досить легкий – його легко обійти за допомогою VPN або налаштування DNS”, — відповів Grok одному з користувачів на X.
Скандал навколо Grok розгорівся через можливість створення відвертих сексуалізованих зображень жінок і дітей без згоди. Після цього регулятори в різних країнах розпочали перевірки, а Малайзія та Індонезія першими заявили про блокування інструмента.
Втім, повністю обмежити доступ до Grok складно з технічного боку. Він доступний як окремий застосунок і вебсайт, а також інтегрований безпосередньо в X, що разом із Grok належить компанії xAI Ілона Маска.
Протягом минулого тижня користувачі X, а також сам чат-бот, публічно пояснювали, як обійти заборони. Йшлося про використання VPN або зміну системи доменних імен, яка перетворює вебадреси на IP-адреси.
Журналісти Guardian перевірили роботу сервісу в Індонезії. Вебверсія Grok працювала навіть без VPN, хоча застосунок був недоступний, а інтегрований чат-бот продовжував відповідати індонезійським акаунтам у X.
“Блокування Grok — це як наклеїти пластир на мокру рану, яку ви не очистили”, — заявила експертка з управління штучним інтелектом Нана Нвачукву.
За словами Нвачукву, користувачі можуть легко перейти на інші сервіси з аналогічними функціями. Вона також наголосила, що уряди мають зосередитися на розслідуванні конкретних злочинів і притягненні винних до відповідальності, а не на агучних заявах про блокування.
“Закон вимагає від платформ надавати інформацію правоохоронним органам про скоєння злочину”, — зазначила Нвачукву. Вона додала, що арешти та судові вироки стали б сигналом серйозного ставлення до таких правопорушень.
X минулого тижня оголосила про нові запобіжні заходи, заявивши, що акаунт @Grok більше не дозволятиме редагувати зображення реальних людей у відвертому одязі, зокрема, бікіні. Обмеження відтепер стосуються і платних підписників.
Однак Guardian з’ясувала, що ці заборони можна обійти через окрему вебверсію Grok. За її допомогою можна створювати короткі відео, в яких зображення реальних жінок “роздягаються”, після чого контент легко публікується в X.
Компанія xAI заявила, що в юрисдикціях, де такий контент є незаконним, буде застосовано геоблокування. Водночас експерти наголошують, що і ці заходи можна обійти за допомогою VPN, а перелік країн із такими обмеженнями залишається незрозумілим.
Міністр зв’язку Малайзії Фахмі Фадзіл повідомив, що заборону знімуть лише після відключення можливості створювати шкідливий контент. Дослідниця ISEAS Нуурріанті Джаллі вважає, що сама загроза блокування може бути інструментом тиску на компанії. За її словами, це “зміщує дебати з окремих зловмисників на питання відповідальності платформи”.
Малайзійські ЗМІ повідомляють про випадки використання Grok для зняття хіджабів із зображень жінок. В Індонезії інструмент застосовували для створення сексуалізованих зображень співаків і відомих осіб, зокрема, учасниць гурту JKT48. Деякі жінки публічно заявляли в X, що не дають згоди на обробку своїх фото.
Нвачукву наголосила, що запобіжники мають бути вбудовані безпосередньо в системи ШІ. Експертка підсумувала, що “географічні обмеження від X чи уряду — це обмеження доступу, які можна зламати”.
Через численні порнографічні діпфейки та зображення насильницького характеру, згенеровані Grok без згоди, матір одного із синів Ілона Маска Ешлі Сент-Клер подала позов до Верховного суду Нью-Йорка проти компанії xAI. Серед матеріалів фігурували сексуалізовані зображення неповнолітньої позивачки, фото її оголеної дитини, а також домальовані на тілі нацистські символи та образливі написи.