Ґренландію очікують нові стихійні лиха через зміну клімату – дослідження

Люди землетрусу не відчували, але гірські породи двиготіли від Аляски до Австралії. На дослідження явища пішло два роки.

У Ґренландії у 2023 році відбулося мегацунамі, коли у воду зсунулися 25 мільйонів кубічних метрів скель і льоду. Тоді хвилі сягали 200 метрів, а потім ще дев’ять днів сейсмологи фіксували коливання кори по всій планеті. Вченим знадобилося два роки і міждисциплінарна команда, щоб з’ясувати причину, пише Earth.com.

Що сталося

До складу Національного парку Північно-Східної Ґренландії входить фіорд Діксон (Dickson Fjord). Фіорд — це западина. Коли гірський льодовик рухається вниз до моря, під його тиском утворюється глибока U-подібна виїмка. Потім лід відступає, а западина наповнюється морською водою. Фіорди зазвичай дуже глибокі, вузькі, мають пласке дно і тягнуться аж на сушу, утворюючи долини. 

Фіорд Діксон сягаєна 35 км у довжину та до 5 км у ширину. Він оточений високими гірськими хребтами, серед яких є гора Лугано висотою 2194 метри. Береги тут круті та скелясті, а на північному боці фіорда розташований льодовик Хісінгера.

16 вересня 2023 року стався колосальний зсув льодовика і гірської породи. Двохсотметрова хвиля шириною 3,5 км відскочила від мису і покотилась назад, знищуючи все на своєму шляху. Потім вода знову і знову гойдалася, утворивши так звані сейші – стоячі хвилі, які можуть триматися десятки годин. Це наслідок коливання всієї маси води відносно центру водойми. 

Згодом комп’ютерні моделювання показали, що вода методично піднімалася і опускалася на 9 метрів, тиснучи всією своєю масою на дно. Після цього сейсмологи по всьому світу зрозуміли, що щось не так. Впродовж майже двох тижнів кожні півтори хвилини обладнання фіксувало рівномірні сплески сейсмічної активності. Жодні сейші ніколи раніше не залишали на стільки стабільного, тривалого та глобального сліду.

Що і навіщо досліджували

Це явище всерйоз напружило вчених. Необхідно було зрозуміти, чому це сталося та як цього уникнути. А якщо подібним явищам не можна запобігти, то хоча б як можна їх точніше спрогнозувати та зменшити негативні наслідки. 

Науковці розуміли, що причиною став зсув. Але чому він стався, залишалося загадкою. Як і те, чому він спровокував настільки сильне цунамі та аж таку глобальну сейсмічну активність. Знайти відповіді на всі питання силами однієї лабораторії чи навіть однієї країни виявилося неможливим. 

“Коли ми вирушили в цю наукову пригоду, всі були спантеличені, і ніхто не мав найменшого уявлення, що викликало цей сигнал”, — сказав Крістіан Свенневіг з Геологічної служби Данії та Ґренландії. — Все, що ми знали, це те, що це якось пов’язано зі зсувом гірських порід. Нам вдалося розгадати цю загадку лише завдяки величезним міждисциплінарним та міжнародним зусиллям”.

Що з’ясували

Вчені створили команду із різнопрофільних фахівців, які вивчали клімат, виміряли геометричні та фізичні характеристики, проводила комп’ютерні моделювання, аналізувала свіжі супутникові дані. Завдяки спільним зусиллям відтворили шлях лавини та реакцію фіорду. 

Дослідження показало, що основною причиною на стільки апокаліптичного стихійного лиха стала зміна клімату. Гірські схили на узбережжі Ґренландії тримаються купи завдяки льоду. Коли він почав танути через глобальне потепління, тоді і стався фатальний зсув. А на глобальні наслідки вплинула також ширина, глибина і форма самого фіорду Діксона. 

Тепер науковці можуть наперед вирахувати місця, де зсуви можуть спровокувати подібні явища. Допомагають із цим і сучасні супутники та комп’ютерне обладнання, яке дає змогу на базі різних даних моделювати кілька сценаріїв. У таких випадках, як мегацунамі, навіть на пару хвилин швидше переданий сигнал тривоги може врятувати комусь життя. Результати дослідження вчені опублікували у спеціалізованих виданнях Science та Nature Communications.

Колективні зусилля людства сповільнили темпи глобального потепління, але недостатньо, щоб уникнути поганого розвитку подій із загрозою для всього живого. Найближчі п’ять років на людство чекають нові екстремальні стихійні лиха, сильні посухи і стрибки температури вище за 50°С у найспекотніших регіонах, від чого минулого року вже фіксували летальні випадки у світі.

Джерело