Глобальна криза біорізноманіття – понад 60% видів птахів скорочуються – новини науки
На саміті в ОАЕ обговорюють шляхи порятунку видів, що зникають.
Раніше вчені повідомляли, що близько 500 видів птахів можуть вимерти протягом наступних 100 років. The Guardian пише, що понад 60% усіх видів птахів у світі нині зазнають скорочення чисельності — і про це свідчить нова глобальна оцінка Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), оприлюднена напередодні саміту з біорізноманіття в Об’єднаних Арабських Еміратах. Вирубка лісів, розширення сільського господарства та зростання людської активності названі серед головних причин зникнення природних середовищ існування.
Згідно з даними, нині 61% оцінених видів птахів демонструють скорочення популяцій. Для порівняння, дев’ять років тому цей показник становив 44%. Серед найбільш постраждалих — асіті жовточеревий (Philepitta schlegeli) на Мадагаскарі та шпалюшок однобарвний(Microcerculus philomela) у Центральній Америці.
“Те, що три з п’яти видів птахів у світі мають скорочення популяцій, показує, наскільки глибокою стала криза біорізноманіття та наскільки терміново урядам потрібно вжити заходів, які вони зобов’язалися виконати згідно з численними конвенціями та угодами”, — наголосив глобальний координатор досліджень BirdLife доктор Ієн Берфілд.
Звіт представили напередодні конгресу МСОП в Абу-Дабі, де сотні природоохоронців обговорюють долю видів, які перебувають під найбільшою загрозою зникнення. На тлі глобальних екологічних викликів учені закликають уряди до реального виконання міжнародних угод щодо збереження природи.
Птахи відіграють ключову роль у функціонуванні екосистем: вони запилюють рослини, розповсюджують насіння і контролюють чисельність шкідників. Наприклад, птахи-носороги, поширені у тропічних регіонах, здатні переносити до 12,7 тисячі великих насінин на день на одному квадратному кілометрі.
Доктор Малін Ріверс з Міжнародного ботанічного саду охорони природи наголосила на взаємозалежності флори та фауни: “Долі птахів і дерев тісно пов’язані: дерева залежать від птахів для регенерації, а птахи — від дерев для виживання”.
Попри тривожні тенденції, МСОП навела приклад успішного збереження — відновлення популяції зеленої морської черепахи. Генеральна директорка організації докторка Гретель Агілар нагадала, що цей вид колись перебував під загрозою зникнення, але завдяки багаторічним заходам охорони нині класифікується як такий, що викликає найменше занепокоєння.
З 1970-х років чисельність черепах зросла на 28% завдяки захисту місць гніздування на острові Вознесіння, у Бразилії, Мексиці та на Гаваях. Співголова спеціалізованої групи морських черепах МСОП Родерік Маст назвав це “потужним прикладом того, чого може досягти скоординована глобальна охорона природи протягом десятиліть”.
Однак поряд з позитивними прикладами є й серйозні загрози. Вчені повідомляють про різке скорочення арктичних тюленів через втрату морського льоду. Це ускладнює розмноження та відпочинок бородатих і гренландських тюленів, які є ключовою здобиччю для білих ведмедів.
“Щороку на Шпіцбергені відступ морського льоду показує, наскільки небезпечними стали умови для арктичних тюленів. Їхнє тяжке становище є суворим нагадуванням, що зміна клімату не є далекою проблемою — вона впливає на нас уже сьогодні”, — зазначив Доктор Кіт Ковач із Норвезького полярного інституту.
МСОП підкреслює, що попри окремі успіхи, загальна тенденція втрати біорізноманіття залишається критичною. Від результатів саміту в ОАЕ значною мірою залежить, чи зможе людство змінити курс і зберегти екологічну рівновагу на планеті.
Відомо, що популяція імператорських пінгвінів в Антарктиді також скорочується і вдвічі швидше за найгірші прогнози. Це відбувається через масове танення льоду, спричинене зміною клімату, що призводить до масової загибелі пташенят.