Ескортні мотоцикли Дніпро – історія та версії
Свого часу ці мотоцикли київського виробництва бачив на своїх телеекранах і в кінохроніці цілий світ, адже вони супроводжували кортежі лімузинів з лідерами найбільших держав світу. Чому ці байки заслужили таке право?
Так, Київський мотоциклетний завод випускав не тільки брутальні важкі мотоцикли для армії та села. Крім масових товарних моделей на Київському мотозаводі КМЗ робили унікальні ескортні машини.
Що таке ескортний мотоцикл
Для широкого загалу в усьому світі це називалося почесний ескорт мотоциклістів. Зовні це має вигляд, мов близько двох десятків ошатних мотоциклістів супроводжують по периметру кортеж найшановнішого гостя тієї чи іншої держави. А на ділі це не тільки частина дипломатичного протоколу, а й додатковий бар’єр безпеки. Адже кожен мотоцикліст є оперативником спецслужби і щомиті готовий виконувати свої обов’язки щодо захисту автомобілів кортежу.
Зокрема, колись до обов’язків мотоциклістів входило серед іншого і вміння перекрити собою сектор стрільби для снайпера, який мав намір вцілити в когось у кортежі. Тому до мотоциклів висувались особливі вимоги – вони мали бути не менш швидкісними, аніж лімузини та кабріолети кортежу, маневреними на будь-якій швидкості і звісно, достатньо надійними, щоб не зганьбити країну поламкою перед десятками телекамер.
М-72 і К-750, 1956 – 1975 рр.
Спочатку роль ескортників для супроводу офіційних кортежів державних діячів грали стандартні мотоцикли М-72, від яких відчепили коляску (на службі до 1961 р.) та К-750 (до 1973 рр.). Їх відрізняли глянцевий чорний колір, білі боковини шин та відсутність заднього сидіння. У командира ескортної групи, що завжди їхав біля правих передніх дверей головного автомобіля, були додаткові фари і звукові сигнали, а ще рація, укріплена праворуч заднього крила.
“Дніпро Ескорт-73”, 1973 р.
На початку сімдесятих в Києві створили перший спеціальний ескортний мотоцикл “Дніпро”, причому його замовили для українського керівництва. Відмінності від серійного К-650 були вже більш помітні: нові 18-дюймові колеса, м’яке одиночне сидіння, стильне переднє крило, якісне фарбування і щедрий, як сказали б тепер, хром-пакет. Було випущено 25 таких мотоциклів.
“Дніпро-14.9” (КМЗ-8.953 “Ескорт-78”) 1978 р.
Мотоцикл з внутрішнім ім’ям “Ескорт-78” будували, спираючись на напрацювання за спортивними моделями КМЗ. Крім ескортного призначення, цей байк розглядався як модифікація для поставок на експорт, в першу чергу на ринок США. Тому він і має товарну назву “Дніпро-14.9” замість типового для ескортників внутрішньозаводського коду.
На цьому мотоциклі був вдосконалений 750-кубовий двигун з особливими колінвалом та розподільним валом, оригінальними головками, поршнями і шатунами, збільшеними клапанами і новою системою змащування. Мотор запускався електростартером, а динаміку йому забезпечили німецькі карбюратори Bing. Потужність сягала 60 к.с. при 7400 об/хв, але у документацію вписали 50 коней – бо саме стільки було зазначено у техзавданні. Трансмісія стала 5-ступінчастою, з новим карданом і швидкісною головною передачею.
Підвіску налаштували на швидкісну їзду: безштокова передня вилка, гідравлічний демпфер керма, задній маятник з конічними підшипниками, 18-дюймові колеса різної ширини (заднє ширше на півдюйми). Цікаво, що шини для КМЗ “Ескорт-78” були випущеними строго на замовлення – по дві літніх та зимових, у тому числі – шиповані.
Над новою моделлю добре попрацювали дизайнери: “Дніпро-14.9” отримав нові крила, бічні панелі, щитки для ніг, дуги безпеки, корпус повітряного фільтра та вітровий щиток зі склопластику. Сидіння знову зробили одиночним і відкидним, під ним сховали бардачок та вимикач маси.
Перша серія “Дніпро-14.9” (КМЗ-8.953 “Ескорт-78”) складалася з 25 мотоциклів, але у 1983 – 1984 роках випустили додаткову другу партію цієї моделі.
“Дніпро-14.9М”, 1989 р.
Останній київський “Ескорт” не став окремою моделлю “Ескорт-86”, як це спочатку планувалося, це був у нинішньому розумінні рестайлінговий варіант. Його відрізняли новий обтічник, закріплений до рами, підняті глушники, збільшена за рахунок відставленого заднього колеса база, менша кількість хрому. Двигун частково закапотували, причому у тому ж дусі виконали і масивний стіл-обтічник позаду водія. Кардинально вдосконалили електроустаткування і організували новий щиток приладів. Також вжили заходів для зниження маси.
Остання партія ескортників складалася з 25 машин, вони покинули прохідну Київського мотозаводу на вул. Сім’ї Хохлових у травні 1989-го. Ці “Дніпри” служили в ескорті аж до 1996-го.
Коротко
Навіть якщо абстрагуватись від елітарного шарму ескортних байків, слід визнати, що на фоні дуже консервативного модельного ряду КМЗ вони були чи не найбільш оригінальними моделями київського виробництва. Як мінімум два екземпляри КМЗ “Дніпро Ескорт” зберіглося до наших днів – побачити їх можна у столичному музеї “Колеса Історії”.
При підготовці статті були використані матеріали Autocentre, Motocentre та КМЗ.