Міжнародна команда вчених, використовуючи супутникові спостереження, визначила умовний “центр мас” рослинності Землі та відстежила його зміщення протягом кількох десятиліть. Виявилося, що глобальний центр сезонного зеленого росту поступово переміщується на північний схід. Науковці вважають, що це свідчить про масштабну перебудову біосфери у відповідь на зміни навколишнього середовища, передає earth.com.
Аналіз десятиліть супутникових спостережень показав, що щорічний розвиток рослинності формує своєрідну хвилю зеленого росту, яка переміщується між континентами в залежності від сезонів. Вона створює умовну точку балансу — місце, де зосереджена найбільша маса листя на планеті в конкретний момент часу.
Професор Лейпцизького університету Мігель Д. Махеча пояснив, що команда використовувала метод, схожий на визначення центру маси. Для цього регіони з більшою густотою рослинності розглядалися як “важчі” частини планети.
“Якщо ви потім обережно помістите цю земну кулю в спокійну воду, центр мас завжди буде вказувати вниз”, — зазначив Махеча. За його словами, такий підхід дозволяє порівнювати різні роки, сезони та набори даних на одній карті.
Щороку баланс рослинності змінюється відповідно до сезонів. У середині липня центр зеленого росту зазвичай знаходиться поблизу Ісландії, тоді як наприкінці лютого або на початку березня він переміщується до узбережжя Ліберії у Західній Африці.
Проте аналіз, результати якого опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, виявив довгострокову тенденцію до поступового зміщення цієї точки на північний схід. Особливо помітним виявився рух на схід, що дослідники пов’язують зі збільшенням рослинності у деяких регіонах Азії.
Зокрема, озеленення в Індії, Китаї та Росії додало “ваги” цьому напрямку. За словами Махечі, послідовність такого зміщення в різних наборах даних стала несподіванкою для дослідників.
З 1983 до 2021 року центр рослинності переміщувався на північ приблизно на 1,61–2,41 кілометра щороку. Після 2010 року швидкість зростання стала значно вищою — під час зимового сезону цей зсув інколи досягав приблизно 14,5 кілометрів на рік.
Науковці попереджають, що таке прискорення може вплинути на сільське господарство, ліси та природні екосистеми. Зміна сезонних циклів здатна ускладнити планування та управління природними ресурсами.
Однією з можливих причин глобального озеленення вчені вважають підвищення концентрації вуглекислого газу. Додатковий CO₂ може стимулювати фотосинтез, дозволяючи рослинам виробляти більше органічних речовин.
На зростання рослинності також впливають довші вегетаційні сезони та активніше використання земель. Водночас посухи, лісові пожежі та екстремальна спека можуть суттєво уповільнити цей процес або призводити до загибелі рослин.
Для перевірки майбутніх тенденцій команда застосувала той самий метод до кліматичних моделей. Шість комп’ютерних моделей системи Землі відтворили подібний дрейф на північ і схід, хоча результати між ними суттєво відрізнялися.
Дослідники також зазначають, що такий підхід може бути використаний і для інших глобальних систем. Наприклад, за аналогічним принципом можна відстежувати зміни снігового покриву, температури або кольору океану. На їхню думку, спостереження за цією “рухомою точкою” може стати простим індикатором стану біосфери.
Науковці Ботанічного товариства Британії та Ірландії (BSBI) зафіксували аномальне масове цвітіння 310 видів рослин у січні 2026 року, що у 30 разів перевищує норму для цієї пори року. Головною причиною зсуву природних циклів вважають глобальне потепління, яке вже досягло позначки +1,4°C відносно доіндустріального рівня.