Науковці, ймовірно, наблизилися до розгадки таємниці виникнення найбільшого супутника Сонячної системи – Ганімеда, місяця Юпітера. Це єдиний супутник у нашій системі, що має власне магнітне поле, і, за словами дослідників, він незрозумілим чином нагрівається, повідомляє Live Science.
Діаметр Ганімеда становить 5300 кілометрів, що на понад 1600 кілометрів більше, ніж діаметр Місяця. Власне магнітне поле цього видатного супутника, виявлене космічним апаратом NASA “Галілео” у 1996 році, генерується внаслідок процесу, відомого як динамо, що живиться електропровідним рідким залізом, яке вирує в його ядрі.
Однак механізм, завдяки якому цей процес був активований, залишався незрозумілим.
“Багато досліджень формування припускають, що Ганімед виник у занадто холодних умовах, щоб спочатку мати металеве ядро. Водночас, численні дослідження моделювання динамо-машини Ганімеда вважають, що Ганімед сформував своє металеве ядро приблизно в той же час, що і сам Місяць, як і Земля. Обидва ці припущення не можуть бути одночасно вірними”, – зазначив співавтор дослідження Кевін Трінь, планетолог із Каліфорнійського технологічного інституту.
У новому дослідженні науковці запропонували новий механізм, який, можливо, сформував таємниче металеве ядро і динамо-машину Ганімеда пізніше, а не раніше, коли розплавлені згустки заліза опускалися в ядро великого супутника. Ця активність може тривати й сьогодні.
Представлена в дослідженні концепція “динамо, обумовленого потеплінням” суперечить традиційним уявленням про походження динамо-механізмів, які вважають, що вони формуються на ранніх стадіях розвитку великих тіл, таких як Земля, а потім поступово охолоджуються. У цій моделі розплавлені металеві згустки проникають у внутрішні частини Ганімеда, живлячи його ядро і посилюючи магнітне поле. Нагрівання відбувається завдяки двом основним механізмам: радіоактивному і приливному нагріванню.
По-перше, у процесі розпаду важчих радіоактивних ізотопів на легші елементи виділяється тепло. По-друге, величезний гравітаційний вплив Юпітера стискає і розтягує Ганімед, коли супутник наближається і віддаляється від свого “батька”, немов “розминаючи” шматок кам’янистого, крижаного тіста розміром з планету. Внутрішнє тертя, що виникає, генерує тепло. Це тепло живить динамо-машину, яка забезпечує Ганімеду його магнітне поле.
Модель не виключає можливості того, що Ганімед виник з ядром, яке генерує магнітне поле. Але якщо ядра, що утворилися внаслідок “холодного старту”, існують у всьому Всесвіті, це може свідчити про раніше недосліджений процес формування магнітних полів і захисту старіючих світів, що, можливо, відіграє важливу роль у пошуках позаземного життя.
Раніше астрономи проаналізували дані, зібрані за 14 років спостережень телескопа “Габбл” за супутником Юпітера Європою. Вони дійшли висновку, що знаменитих викидів водяної пари на цьому небесному тілі може і не бути.