Дослідники змогли розкрити загадку сильного магнетизму Місяця. Протягом тривалого часу вчені не могли знайти пояснення тому, чому зразки місячної породи, які були доставлені на Землю місіями “Аполлон”, демонструють ознаки інтенсивного магнітного поля, яке іноді можна порівняти з сучасним земним або навіть перевищує його, повідомляє Science Alert.
Місяць значно менший за Землю, до того ж у нього відсутня внутрішня енергія та динаміка ядра, які живлять магнітне поле нашої планети. Тому дивно, що зразки породи, що мають вік 3,5 мільярда років, зберегли потужні магнітні ознаки.
У ході нового дослідження вчені з Оксфордського університету у Великій Британії дійшли висновку, що ці ознаки можуть свідчити про раптові, тимчасові сплески магнетизму, викликані давніми геологічними процесами, які відбувалися задовго до посадки місій “Аполлон” і початку збору зразків.
“Наше нове дослідження припускає, що зразки “Аполлона” в основному відносяться до вкрай рідкісних подій, що тривали кілька тисяч років, — але раніше їх інтерпретували як такі, що представляють 0,5 мільярда років місячної історії. Тепер здається, що упередженість вибірки завадила нам усвідомити, наскільки короткими і рідкісними були ці сильні магнітні явища”, — зазначила планетарний геолог Клер Ніколс.
Вчені повторно проаналізували зразки гірських порід, відомі як місячні морські базальти. Вони шукали закономірності між їхнім складом і ступенем намагніченості, що вказувало на напруженість магнітного поля в момент їхнього формування.
Дослідники виявили чіткий зв’язок: у порід із сильнішим магнетизмом спостерігався значно вищий вміст титану. Після цього команда провела комп’ютерне моделювання, щоб дослідити, як процеси, що призводять до утворення багатих титаном порід, можуть також викликати інтенсивні магнітні поля.
Моделі показали, що плавлення матеріалу, багатого на титан, поблизу кордону ядра і мантії Місяця може короткочасно підвищувати тепловий потік з ядра, викликаючи або посилюючи динамо-активність і підвищуючи магнітне поле, а також утворюючи лавові потоки, багаті на титан.
Під час місій “Аполлон” зразки збирали з аналогічних базальтових регіонів місячних морів. Це місця, в яких, згідно з моделями, мали текти лави, багаті на титан. Тож зразки гірських порід, зібрані астронавтами, мають похибку вибірки, яка роками ставила вчених у глухий кут.
“Якби ми були інопланетянами, які досліджують Землю, і приземлилися тут лише шість разів, у нас, ймовірно, була б аналогічна похибка вибірки, особливо якби ми вибирали рівну поверхню для посадки. Лише випадково місії “Аполлон” так сильно зосередилися на районах морів на Місяці, — якби вони приземлилися десь іще, ми, ймовірно, дійшли б висновку, що Місяць завжди мав лише слабке магнітне поле, і повністю проґавили б цю важливу частину ранньої місячної історії”, — зазначив учений-геолог Джон Вейд.
Вчені вважають, що такі періоди інтенсивного магнетизму тривали лише кілька тисяч років, що є незначним у порівнянні з віком Місяця.
Нагадаємо, нещодавно вчені, ймовірно, змогли спостерігати процес зіткнення двох планет. І він може дати уявлення про те, як утворився Місяць.