Вчені вперше секвенували геном Homo erectus і виявили в ньому дещо несподіване. За словами дослідників, генеалогічне дерево гомінідів виявилося більш схожим на складний, заплутаний кущ.
Як повідомляє Science Alert, науковці проаналізували шість зубів Homo erectus, знайдених на трьох археологічних стоянках у Китаї. У них вчені виявили білки, що містять генетичний варіант, який також присутній у денисівців, що свідчить про генетичне змішування між цими групами.
Науковцям вже було відомо, що групи давніх людей схрещувалися між собою. Було відомо про схрещування людей сучасного типу з неандертальцями та денисівцями, а також про схрещування денисівців з неандертальцями. Проте денисівці залишаються загадковою групою. Науковці виявили лише кілька фрагментованих залишків — зуби, щелепну кістку та уламки інших кісток, які не відповідають ані людським, ані неандертальським решткам, але, здається, мають спільні риси з ними.
Однак невідомо, чи були денисівці єдиною групою, чи складалися з кількох споріднених груп. Також неясно, наскільки широким був їхній ареал проживання, скільки часу вони існували і коли зникли. Нечисленні знайдені свідчення вказують на те, що вони були тісно пов’язані з неандертальцями і мали спільного предка з неандертальцями та людьми сучасного типу.
Нові дані про цю загадкову групу отримано з шести зубів Homo erectus, знайдених на трьох археологічних пам’ятках Китаю – у Чжоукоудяні (поблизу Пекіна), Хесяні (провінція Аньхой) і Суньцзядуні (провінція Хенань). H. erectus існував до появи сучасних людей, але належить до ширшої людської лінії, з якої походить Homo sapiens.
Науковці під керівництвом палеоантрополога Цяомей Фу з Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології в Китаї дослідили білки, що збереглися в емалі зубів віком 400 тисяч років. Ці білки з усіх шести зубів містили два незвичайних успадкованих варіанти емалевого білка амелобластину.
Один із них був унікальним для китайських особин Homo erectus — він ніколи раніше не зустрічався у жодного іншого відомого гомініна і може свідчити про окрему лінію східноазіатського Homo erectus. Інший варіант раніше був виявлений у денисівців. Це означає, що, ймовірно, в якийсь момент своєї історії ці дві групи перетиналися.
Оскільки цей варіант був виявлений у всіх шести зубах Homo erectus, досліджених на кількох китайських стоянках, науковці стверджують, що він, найімовірніше, виник у популяціях, споріднених з Homo erectus, а потім з’явився у денісівців.
“Спільні місця проживання створюють можливості для взаємодії”, — зазначили вчені.
Раніше науковці повідомили, що неандертальці, які перебували в одній печері на Алтаї з різницею в 10 тисяч років, були далекими родичами. Дослідження також дало змогу розшифрувати четвертий на сьогоднішній день повний геном неандертальця.