Дослідники виявили, чому сови частіше за інших птахів піддаються захворюванням серцево-судинної системи.

Ризик виникнення інсульту та інфаркту у них вищий, ніж у “жайворонків”.

Деякі люди є більш продуктивними вранці, інші – увечері. Проте останнім часом з’явилися дослідження, які вказують на те, що ритм “сов” може бути пов’язаний із серцевими проблемами. Нове дослідження, опубліковане в журналі Американської кардіологічної асоціації, підтверджує цю гіпотезу, повідомляє Live Science.

Науковці використали дані з UK Biobank. Вони спостерігали за понад 322 000 дорослими віком від 39 до 74 років протягом майже 14 років. Дослідники намагалися з’ясувати, як “хронотип” — чи є людина “жайворонком” або “совою” — пов’язаний із ризиком розвитку серцево-судинних захворювань.

Учасники дослідження поділилися інформацією про свої уподобання в режимі сну та неспання. Відповідно до цього їх класифікували на “ранкові”, “проміжні” або “вечірні” типи. Стан здоров’я серця оцінювали за шкалою Life’s Essential 8 Американської кардіологічної асоціації, яка визначає здоров’я серцево-судинної системи за шкалою від 0 до 100 на основі восьми факторів: паління, харчування, фізична активність, рівень цукру в крові, маса тіла, артеріальний тиск, холестерин і якість сну. Вищі бали свідчать про кращий стан серцево-судинної системи.

Дослідження виявило, що для тих, хто дотримується “явно вечірнього” способу життя, ймовірність низьких показників загалом була на 79% вищою, а ризик інфаркту або інсульту протягом приблизно 14 років спостереження — на 16% вищим, ніж у осіб із проміжним ритмом. У людей, які ведуть “явно ранковий” режим, ймовірність низьких показників була на 5% нижчою, ніж у тих, хто має проміжний режим сну.

А чому це відбувається? “Сови” в дослідженні продемонстрували гірші результати за різними факторами, пов’язаними зі способом життя, у порівнянні з людьми із середнім рівнем сну. Наприклад, у них було на 54% більше споживання нікотину, на 42% гірша якість сну, на 19% менше фізичної активності та на 8% гірше харчування. Натомість ті, хто активніший вранці, зазвичай споживали менше нікотину і мали кращі харчові звички, ніж люди із середнім ритмом.

Якщо врахувати ці відмінності, виявляється, що 75% підвищеного ризику серцево-судинних захворювань у сов пов’язані зі способом життя, а не з хронотипом. Серед цих чинників найбільший внесок зробило паління (34%), за яким ідуть поганий сон (14%), високий рівень цукру в крові (12%), а також харчування і маса тіла (по 11% кожен показник).

“Фактори, що впливають на загальний стан серцево-судинної системи, підлягають змінам, включаючи вплив нікотину. Тому для людей, які відносять себе до “сов”, це вагома причина бути ще більш активними щодо цих основних аспектів”, – зазначив провідний автор дослідження Сіна Кіанерсі, науковий співробітник Бриггемської жіночої лікарні та Гарвардської медичної школи. Він також додав, що до інших факторів способу життя, які впливають, належать рівень фізичної активності, артеріальний тиск і рівень холестерину.

Недостатня кількість сну та його погана якість негативно впливають на організм людини. Найкраще засинати в період з десятої вечора до четвертої ранку. Це найцінніший час для сну, зазначає кандидат біологічних наук, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та школи “Майбутні”, співавтор і керівник методології “Змінотворці”, фахівець із нейронауки Петро Чорноморець в інтерв’ю редакторці відділу освіти і науки reNews Оксані Онищенко.