Інструменти штучного інтелекту не зменшують робоче навантаження працівників, а, навпаки, систематично його збільшують. ШІ прискорює виконання завдань, але водночас збільшує їх кількість і розмиває межі робочого часу. Такого висновку дійшли науковці після багатомісячного спостереження за співробітниками технологічної компанії в США.
Дослідження, опубліковане в Harvard Business Review, тривало вісім місяців і охоплювало американську технологічну компанію з приблизно 200 працівниками. Автори зафіксували, що співробітники почали працювати швидше, брати на себе більше завдань і подовжувати робочий день, часто без прямих вказівок керівництва.
Компанія не зобов’язувала використовувати ШІ, проте надавала корпоративні підписки на комерційні інструменти. За спостереженнями дослідників, працівники самостійно збільшували обсяг роботи, оскільки ШІ робив це психологічно легшим і здавався, що “приносив невідʼємну винагороду”.
Автори виявили три основні форми інтенсифікації роботи. Перша — розширення обовʼязків, коли працівники брали на себе функції, які раніше виконували інші спеціалісти або зовнішні підрядники. Наприклад, менеджери почали займатися програмуванням, намагаючись уникнути найму нових кадрів.
Така “самостійність” збільшила навантаження на профільних інженерів, яким доводиться постійно перевіряти та коригувати згенерований колегами код. Замість виконання власних завдань, фахівці витрачають час на безкінечні консультації та виправлення чужих помилок.
Друга форма — розмивання меж між роботою і відпочинком. Оскільки взаємодія з ШІ нагадує звичайний чат, це не сприймається як важка праця, тому люди легко “дописують промпти” рано вранці або пізно ввечері.
Проте, працівники зізнавалися, що така звичка призвела до того, що відпочинок перестав давати відчуття відновлення. Робота стала не обмеженою часом і перетворилася на фоновий процес, який постійно супроводжує людину.
Третьою формою стало зростання багатозадачності. ШІ дозволив одночасно вести кілька робочих проєктів, але це призвело до постійного перемикання уваги та когнітивного перевантаження.
“Ви думали, що, можливо, оскільки ви можете бути більш продуктивними зі ШІ, тоді ви заощадите трохи часу, ви зможете працювати менше. Але насправді ви не працюєте менше. Ви просто працюєте стільки ж або навіть більше”, — підсумував один з інженерів компанії.
Дослідники підкреслюють, що зростання продуктивності може приховувати накопичення втоми, зниження якості рішень і ризик вигорання. Добровільне розширення роботи ускладнює для керівників оцінку реального навантаження на команди.
У відповідь автори пропонують запроваджувати в компаніях так звану “практику ШІ”. Йдеться про набір норм і процедур, які визначають, як і де використовувати ШІ, коли варто зупинятися та як уникнути неконтрольованого розширення роботи.
Серед рекомендацій — свідомі паузи для переосмислення рішень, упорядкування завдань для зменшення фрагментації уваги та підтримка живої комунікації між людьми. Без таких підходів, підсумовують автори, ШІ не скорочує роботу, а робить її інтенсивнішою й менш стійкою в довгостроковій перспективі.
Унаслідок змагань у сфері штучного інтелекту стартапи Кремнієвої долини масово повертаються до виснажливого графіку роботи “9-9-6”, що передбачає 72 робочі години на тиждень. Молоді спеціалісти добровільно відмовляються від особистого життя та відпочинку заради кар’єри, хоча експерти називають такий підхід “псевдопродуктивністю”.