Марсохід Perseverance виявив на Марсі новий камінь, структура якого не схожа на жодний інший, знайдений на Червоній планеті до цього. Як повідомляє Science Alert, знахідка була зроблена під час дослідження нижніх схилів Пагорба відьминої ліщини на краю кратера Єзеро.
Виявлений камінь виглядає пухирчастим, схожим на відкладення жаб’ячої ікри. Він складається із сотень крихітних темно-сірих кульок, кожна близько міліметра в поперечнику, які ніби злиплися разом.
Вчені назвали камінь затокою Святого Павла і описали його як «шокуючий». Нічого схожого на околицях не виявили, як він утворився і як з’явився в цьому регіоні, невідомо.
Кристалічні мінерали, що складаються зі скупчень сфер, відомі на Землі як гроноподібні утворення. Вони досить поширені серед мінералів із добре вивченим механізмом освіти. Але механізм появи подібних утворень на Марсі може відрізнятись. Виявлений на Червоній планеті камінь не схожий на земні гроноподібні утворення, такі як виноградний агат або гематит.
Інший спосіб утворення крихітних сферул – з розплавленої породи, яка швидко остигає. Цей процес може відбуватися під час удару метеорита, коли тепло від зіткнення метеорита із землею розплавляє глобули матеріалу та відправляє їх у політ, а також під час вулканічної активності.
Наразі вчені виявили на Марсі кілька сферичних порід. Крихітні сфери, прозвані «чорницею», є конкрецією багатого гематитом матеріалу, які утворюються в присутності води. Вважається, що породи, схожі на попкорн, також було виявлено у присутності води. Як свідчення існування води в минулому були інтерпретовані і крихітні кульки, які виявив марсохід Curiosity у кратері Гейла.
Механізм формування затоки Святого Павла нині неможливо визначити. Це так звана «плаваюча» порода – та, що «плаває» над корінною породою, якимось чином перенесена зі свого початкового розташування.
Спостереження з орбіти дозволили виявити близький темний шар породи, який, можливо, був місцем народження затоки Святого Павла. Надалі вчені планують, що його зможе вивчити Perseverance.
Раніше вчені заявили про те, що в далекому минулому на Марсі могли існувати не лише озера, наповнені водою, а й океани. Спостереження, проведені за допомогою георадару, дозволили виявити особливості, які відповідають піщаним пляжам, що існували на Червоній планеті чотири мільярди років тому.