Китайський стартап у сфері штучного інтелекту DeepSeek, який обвалив американські акції, швидко привернув увагу дослідників та ринку технологій. Проте випробування цього безкоштовного чатбота виявили, що його відповіді значною мірою просувають офіційну риторикою Комуністичної партії Китаю та містять дезінформацію, яка використовується для впливу на громадську думку у світі.
Як повідомляє The New York Times, фахівці, які аналізували DeepSeek, зафіксували його упередженість у висвітленні чутливих тем. Зокрема, чатбот уникнув прямої відповіді на питання щодо дій російських військ у Бучі в 2022 році, які відповідальні за масові вбивства у місті на Київщині. В іншому випадку DeepSeek спотворив висловлювання колишнього президента США Джиммі Картера, адаптуючи їх до китайської позиції щодо Тайваню, який Пекін вважає частиною КНР. Цей випадок задокументували дослідники NewsGuard, які у своєму звіті назвали DeepSeek “машиною для дезінформації”.
Чатбот також надавав спотворені відповіді щодо репресій проти уйгурів у Сіньцзяні. У той час як ООН у 2022 році визнала ці дії злочинами проти людяності, DeepSeek стверджував, що китайська політика в регіоні “отримала широке міжнародне схвалення”. Подібні тенденції зафіксувала й The New York Times під час аналізу відповідей бота на питання про пандемію COVID-19 та війну Росії проти України.
Функціонування DeepSeek викликає занепокоєння, подібне до того, що пов’язане з TikTok ‒ іншим популярним китайським застосунком. Обидві платформи є частиною ширшої стратегії Китаю щодо формування глобального інформаційного середовища. Як зазначив Джек Стаббс, директор з питань розвідки компанії Graphika, Пекін використовує цифрові технології для просування власного наративу та демонстрації переваги над США у геополітичній конкуренції.
Як і інші великі мовні моделі, DeepSeek базується на аналізі значних обсягів текстових даних для формування відповідей. Проте дослідження NewsGuard показало, що у 80% випадків бот відображав офіційну позицію Китаю, а третина його відповідей містила неправдиві твердження, поширювані китайськими чиновниками.
Крім того, DeepSeek підпадає під жорсткий контроль китайської цензури, що впливає на його здатність відповідати на політично чутливі питання. Наприклад, бот уникає тем, пов’язаних із придушеними студентськими протестами на площі Тяньаньмень 1989 року або статусом Тайваню. Також він не дає прямих відповідей на питання про лідера КНР Сі Цзіньпіна.
На запит NewsGuard про урядовий вплив на розробку DeepSeek чатбот відповів: “Китайський уряд завжди дотримується принципів об’єктивності та справедливості і не коментує конкретні події без всебічного розуміння і переконливих доказів”. Подібні заяви раніше озвучували й китайські посадовці, зокрема представник КНР в ООН Чжан Цзюнь.
Нагадаємо, у США співробітникам Конгресу заборонили використовувати DeepSeek, зокрема встановлювати застосунок на “домашніх пристроях, включаючи телефони, комп’ютери та планшети”.
Автоматизація змінює ринок праці. Але як це змінює наше власне життя? Чи готові ми до світу, де машини замість нас виконують не лише рутинні завдання, а взагалі більшу частину нашої роботи?
Питання, яке ми маємо ставити перед собою вже не в тому, чи потрібен нам ШІ. А в тому, як нам залишитися потрібними самим собі й світові. Чим зайняти власні руки і як не втратити сенс буття.
У статті “Що робити, поки ШІ працює?” на ZN.UA Катерина Щоткіна розбирається, як адаптовуватися до «дивного нового світу», в якому думати вміють не лише люди.