Засновник і виконавчий директор Amazon Джефф Безос заявив, що протягом наступних 10-20 років у космосі почнуть будувати гігантські центри обробки даних, що здатні працювати з потужністю в гігавати. За його словами, саме орбітальні дата-центри з часом можуть перевершити наземні завдяки безперервному доступу до сонячної енергії, передає Reuters.
Безос зробив цю заяву під час Italian Tech Week у Турині, де спілкувався з Джоном Елканом, головою компаній Ferrari та Stellantis. Підприємець зазначив, що стрімке зростання потреб у штучному інтелекті та хмарних обчисленнях веде до пропорційного збільшення кількості дата-центрів на Землі, а отже, і до зростання споживання електроенергії та води для охолодження серверів.
“Не більше ніж через двадцять років ми почнемо будувати ці гігантські гігаватні центри обробки даних у космосі”, — сказав Безос. За його словами, використання орбітального простору дозволить забезпечити стабільне постачання енергії: “У космосі ми маємо сонячну енергію 24 години на добу, 7 днів на тиждень — без хмар, дощу чи погодних умов”.
Ідея перенесення обчислювальних потужностей за межі Землі останніми роками набирає популярності серед великих технологічних компаній, які стикаються з екологічними й енергетичними обмеженнями. Безос переконаний, що в найближчі два десятиліття вартість космічних дата-центрів може стати нижчою, ніж експлуатація наземних.
“Це вже сталося з метеорологічними супутниками. Це вже сталося із супутниками зв’язку. Наступним кроком стануть центри обробки даних, а за ними — інші види виробництва”, — зазначив Безос та підкреслив, що це — частина ширшої тенденції використання космосу для покращення життя на Землі.
Попри оптимізм Безоса, експерти попереджають, що розміщення дата-центрів у космосі має низку складнощів. Йдеться про високі витрати на запуск ракет, ризик невдалих запусків, а також про труднощі з обслуговуванням та модернізацією обладнання.
Раніше компанія Google вперше розкрила екологічну ціну запитів до свого генеративного ШІ Gemini, повідомивши, що одне запитання виділяє 0,03 грама еквівалента вуглекислого газу та витрачає близько п’яти крапель води. Ці дані підкреслюють зростальне занепокоєння щодо впливу штучного інтелекту на екологію, оскільки світовий попит на електроенергію з боку центрів обробки даних до 2030 року може подвоїтися, перевищивши споживання цілих країн.