Команда науковців під керівництвом ветеринарного фізіолога Ясуо Хігураші з Університету Ямагуті в Японії виявила нове пояснення, чому коти завжди приземляються на лапи. На їхню думку, ця унікальна здатність кішок, принаймні частково, обумовлена відмінностями в гнучкості їхнього хребта, повідомляє Science Alert.
Вчені намагаються з’ясувати, чому кішки, коли падають, приземляються на лапи, вже більше ста років. Перше дослідження на цю тему було опубліковано в 1894 році. Наразі ж науковці продемонстрували, що не всі деталі були вивчені.
У ході нового дослідження вчені виміряли крутний момент, кут повороту, жорсткість та нейтральну зону кожної частини хребта кішок — діапазон рухів, за якого потрібна мінімальна сила. Передня половина — грудний відділ хребта — має ширший діапазон рухів і обертається набагато легше, ніж більш жорсткий поперековий відділ у задній частині.
Дослідники з’ясували, що “обертання тулуба під час випрямлення в повітрі у кішок відбувається поетапно: спочатку обертається передня частина тулуба, потім задня, і що їхній гнучкий грудний відділ хребта та жорсткий поперековий відділ, схильний до осьового скручування, адаптовані для такої поведінки”.
Результати показали, що кішки не повертаються одним плавним рухом; скоріше, спочатку обертається передня половина, а потім — задня. Різниця в часі між поворотами двох половин становила приблизно 94 мілісекунди для однієї кішки і 72 мілісекунди для іншої.
На думку вчених, під час падіння різні ділянки хребта кішки вирівнюються поетапно, а не як єдине ціле. Спочатку повертається передня частина тіла, оскільки хребет там гнучкіший, до того ж передня половина тіла кішки важить майже вдвічі менше, ніж задня. За нею слідує задня частина.
Науковці вважають, що ця різниця в гнучкості може бути корисною і для інших рухів, наприклад, для галопу та поворотів на високій швидкості, під час яких здатність незалежно змінювати кут нахилу окремих ділянок хребта може сприяти спритності.
Раніше вчені розповіли про те, як “спілкуватися” з котами.