Чому час летить швидше з віком – учені розповіли, чому свята настають так швидко

Це залежить від того, як мозок відстежує час.

Як уже грудень? Куди подівся 2025-й? Ми ж тільки їли паски, а вже вбираємо ялинку. Напевно, кожен стикався з відчуттям того, що час летить набагато швидше, ніж раніше. Тепер Хінце Хогендорн із Квінслендського університету технологій розповів, чому так здається, повідомляє Science Alert.

За його словами, щоб зрозуміти, чому здається, що час іде по-іншому, потрібно зрозуміти, як мозок визначає час. Він зазначив, що термін “сприйняття часу” насправді дещо некоректний, бо сам час не існує “поза нами”, щоб його можна було сприймати.

Коли ми сприймаємо колір, звук, смак або дотик, спеціалізовані органи чуття виявляють щось у навколишньому середовищі: довжину хвилі світлової частинки, що потрапляє в око, частоту звукової хвилі, що потрапляє у вухо, наявність різноманітних хімічних речовин у роті та носі або тиск предмета на нашу шкіру. Але для часу немає аналога – немає “частинки часу”, яку міг би виявити мозок.

Мозок не сприймає час – він робить висновок про нього. Він робить висновок про перебіг часу, відстежуючи зміни. Щоб визначити, скільки часу минуло, мозок просто підсумовує те, що сталося.

Якщо часовий інтервал заповнений чимось захопливим, здається, що він тягнеться повільніше. Саме тому свідки вкрай напружених подій (таких як автомобільні аварії) часто повідомляють, що час, здається, сповільнюється. Сильне збудження від пережитого посилює увагу, своєю чергою, змушуючи мозок зберігати щільні, насичені спогади про події в міру їхнього розвитку.

Коли мозку потрібно оцінити, скільки часу минуло під час події, цей надзвичайно щільний спогад про події, що відбуваються, змушує мозок переоцінювати минулий час.

Щоб зрозуміти, що сталося в листопаді і в решті частини 2025 року, нам також необхідно розрізняти ретроспективне сприйняття часу (скільки часу минуло) і перспективне сприйняття (як швидко тече час зараз). Кожна дитина знає, що час, проведений в очікуванні в черзі до стоматолога, тягнеться повільніше, ніж за грою. Ключовий момент у цьому питанні — це кількість того, що відбувається і, зокрема, те, на що ми звертаємо увагу. Що більше ви звертаєте увагу на сам час, то повільніше він, здається, тече.

Ця невідповідність між перспективним і ретроспективним сприйняттям часу також пояснює приказку “дні довгі, а роки короткі”, явище, яке, як правило, посилюється з віком. У молодості багато що для нас нове: ми вперше йдемо до школи, вступаємо в перші стосунки, починаємо свою першу роботу. З віком же багато повсякденних завдань стають більш рутинними.

Парадоксально, але оскільки ці рутинні завдання є менш захопливими і новими, вони залишають слабкіші і менш яскраві сліди в пам’яті. Тому, коли наш мозок у літньому віці озирається назад, щоб оцінити, скільки часу минуло від початку року, він доходить висновку, що нічого особливого не сталося, тому здається, що це було зовсім недавно.

Це суперечить усвідомленому розумінню того, що вже грудень, тому ми ставимо собі питання, як же рік пролетів так швидко.

Раніше вчені розповіли про те, чому в сучасному світі зросла кількість випадків хронічного стресу. За їхніми словами, тіло думає, що щодня бореться з левом.