Чи є життя на Марсі – Perseverance знайшов сліди стародавніх мікробів
Біосигнатури були виявлені на Червоній планеті ще минулого року.
Зразки, які марсохід Perseverance зібрав у стародавньому висохлому руслі річки в кратері Єзеро торік, містять потенційні сліди стародавнього мікробного життя. Зразок, який отримав назву “Сапфіровий каньйон”, був добутий минулого року зі скелі під назвою “Водоспад Чеява”, повідомляє NASA.
Потенційні біосигнатури – це речовина або структури, які потенційно можуть мати біологічне походження, але потрібні додаткові дані, які дадуть змогу однозначно існувати присутність або відсутність життя.
“Це відкриття, отримане за допомогою апарату Perseverance… —найближче до виявлення життя на Марсі, яке ми коли-небудь робили. Виявлення потенційної біосигнатури на Червоній планеті — новаторське відкриття, яке поглибить наше розуміння Марса. NASA продовжить проводити “золотий стандарт науки”, прагнучи до досягнення нашої мети — ступити на кам’янистий ґрунт Марса”, — заявив виконувач обов’язків адміністратора NASA Шон Даффі.
Perseverance натрапив на “Водоспад Чеява” 2024 року, коли вивчав формацію Брайт-Енджел – низку скельних виступів на північному та південному краях долини Неретва. Це стародавня річкова долина завширшки близько 400 метрів, яку прорізали в далекій давнині потоки води, що хлинули в кратер Єзеро.
Наукові прилади марсохода показали, що осадові породи формації складаються з глини та мулу, в яких на Землі добре зберігаються сліди мікробного життя, що існувало в минулому. Вони також багаті органічним вуглецем, сіркою, окисленим залізом (іржею) і фосфором.
“Комбінація хімічних сполук, виявлених нами у формації Брайт-Енджел, могла бути багатим джерелом енергії для мікробного метаболізму. Але те, що ми побачили всі ці переконливі хімічні сигнатури в даних, не означало, що у нас є потенційна біосигнатура. Нам потрібно було проаналізувати, що можуть означати ці дані”, – заявив провідний автор нового дослідження Джоел Гуровіц, науковий співробітник Perseverance з Університету Стоуні-Брук.
Водоспад Чеява – це скеля у формі наконечника стріли розмірами метр на 0,6 метра. Вивчаючи її, вчені помітили кольорові плями, які потенційно могли залишити мікроби, що використовували вихідні інгредієнти, органічний вуглець, сірку і фосфор, як джерело енергії.
На зображеннях із вищою роздільною здатністю прилади виявили виразний малюнок мінералів, організованих у реакційні фронти (точки контакту, де відбуваються хімічні та фізичні реакції), які команда назвала плямами леопарда. Плями містили сліди двох багатих на залізо мінералів: вівіаніту (гідратованого фосфату заліза) і грейгіту (сульфіду заліза). Вівіаніт часто зустрічається на Землі у відкладеннях, торф’яних болотах і навколо органіки, що розкладається. Аналогічним чином, деякі форми мікробного життя на Землі можуть утворювати грейгіт.
Поєднання цих двох мінералів, які, ймовірно, утворилися в результаті реакцій перенесення електронів між осадом і органічною речовиною, є потенційною ознакою мікробного життя, яке могло б використовувати ці реакції для отримання енергії для росту.
Варто зазначити, що ці мінерали можуть утворитися і без участі мікробів, наприклад, під впливом високих температур або кислого середовища. Але породи в цьому регіоні не зберегли слідів такого впливу.
Відкриття стало сюрпризом для вчених, оскільки належить до одних із наймолодших порід, досліджених марсоходом. Це відкриття може означати, що Марс був населеним довше, ніж вважалося до цього. Більш давні породи також можуть містити сліди життя, які важче виявити.
Раніше Perseverance виявив на Марсі камінь, структура якого не схожа на жоден інший, знайдений на Червоній планеті до цього. Знахідка була зроблена під час дослідження нижніх схилів Пагорба відьомської ліщини на краю кратера Єзеро.