Перші роки життя людини – період швидкого навчання, але найчастіше ми не можемо виділити якісь конкретні спогади, пов’язані з тим періодом. Цей феномен відомий як інфантильна амнезія. Але в ході нового дослідження вчені з’ясували, що мозок немовлят таки формує спогади, повідомляє Science Alert.
Водночас питання про те, чому ці спогади важко відтворити в дорослому житті, залишається відкритим.
“Мене завжди зачаровувала ця загадкова біла пляма, яка є в нашій особистій історії”, – сказав Нік Терк-Браун, професор психології в Єльському університеті та провідний автор дослідження.
У віці близько року діти багато чому навчаються: засвоюють мову, починають ходити, уловлюють соціальні зв’язки тощо. “Але ми не пам’ятаємо жодної з цих подій – тому існує своєрідна невідповідність між цією неймовірною пластичністю і здатністю до навчання, яка у нас є”, – сказав учений.
Зигмунд Фрейд, засновник психоаналізу, висунув гіпотезу, що ранні спогади пригнічуються, хоча наука відтоді значно відкинула ідею активного процесу придушення. Натомість сучасні теорії фокусуються на гіпокампі, частини мозку, критично важливій для епізодичної пам’яті, яка не повністю розвинена в дитинстві.
Але Терк-Браун вирішив зосередити свою увагу на даних, отриманих під час попередніх поведінкових досліджень. Немовлята не розмовляють, тому не можуть розповісти про свої спогади. Але вони схильні довше дивитись на знайомі речі.
Нещодавні дослідження на гризунах, що відстежують активність мозку, також показали, що енграми – патерни клітин, які зберігають спогади – формуються в дитячому гіпокампі, але згодом стають недоступними, хоча їх можна штучно розбудити за допомогою техніки, яка використовує світло для стимуляції нейронів.
У ході дослідження команда вчених просканувала мозок 26 дітей, половині з них було менше року, а другій половині – більше. Спочатку їм показували зображення облич, сцен чи об’єктів. Пізніше, після перегляду інших зображень, їм показували раніше побачене зображення разом із новим.
Порівнюючи активність мозку під час успішного формування пам’яті із забутими зображеннями, дослідники підтвердили, що гіпокамп активний у кодуванні пам’яті з раннього віку. Це було справедливо для 11 із 13 немовлят старше року, але не для тих, кому було до року. Вчені також виявили, що у немовлят, які найкраще справлялися із завданнями на пам’ять, проявляється більша активність гіпокампу.
“З нашого дослідження ми можемо зробити точний висновок, що немовлята мають здатність кодувати епізодичні спогади в гіпокампі, починаючи приблизно з одного року”, – сказав Терк-Браун.
Раніше вчені заявили про те, що карнозова кислота, яка міститься в розмарині та шавлії, може допомогти у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Вона вже була відома своїми антиоксидантними та протизапальними властивостями, але вона нестабільна у чистому вигляді.