Міжнародна команда дослідників під керівництвом Інституту базових наук (IBS) поставила під сумнів сучасні методи оцінки свідомості ІІ та інших “не людських об’єктів”. Вчені стверджують, що популярні нейробіологічні тести часто плутають звичайну обробку інформації з суб’єктивним життєвим досвідом.
Проблематика та дискурс
Швидкий розвиток нейромереж спонукає науковців та суспільство замислитися над питаннями, які раніше стосувалися лише сфери філософії.
- Чи може ІІ мати свідомість?
- Чи здатні тварини, вирощені в лабораторії, органоїди мозку або людські ембріони мати суб’єктивний досвід?
Команда вчених з IBS, Монреальського та Нью-Йоркського університетів поставила інше основне питання: чи здатні наші технології взагалі це виміряти?
“Більшість сучасних експериментів фіксують лише загальну здатність системи аналізувати дані, а не саму свідомість”, – пояснює директор Центру нейровізуалізаційних досліджень Хакван Лау.
“Популярні методи, такі як перевірка зорової маскування або виявлення сенсорних порогів, змінюють не лише свідомий досвід, але й загальну когнітивну здатність мозку або ІІ. Тому розробники несвідомо приписують машинам людські якості”, – додає вчений.
Уроки історії – загроза для науки?
Дослідники нагадують, що подібна криза вже виникала в психології на межі XIX і XX століть. Тоді гучні, але погано обґрунтовані заяви про природу свідомості призвели до жорсткої критики з боку наукового співтовариства. Це породило біхевіоризм і на десятиліття заморозило будь-які серйозні дослідження в цій галузі.
Щоб уникнути повторення помилок минулого, вчені пропонують вивчати особливі нейропсихологічні стани. Наприклад, “сліпа зір” (blindsight) або просторове ігнорування, коли людина реагує на подразники, але не усвідомлює їх.
Такі аномалії доводять, що обробка інформації та суб’єктивне сприйняття – це різні процеси, які потрібно досліджувати окремо.
Етичні та соціальні наслідки
Створення точних методів ізоляції суб’єктивного досвіду є критично важливим для майбутнього. Заяви про наявність або відсутність свідомості безпосередньо впливають на глобальні дискусії.
Сьогодні від цих висновків залежать:
- правила захисту тварин та ветеринарна етика;
- норми регулювання штучного інтелекту та права роботів;
- питання біоетики та статус медичних досліджень.
“Якщо наукові заяви про свідомість мають впливати на етику ІІ або біоетику, то науковий фундамент цих заяв повинен бути максимально строгим”, – зазначають автори дослідження.
Вчені сподіваються, що їхня робота змусить колег дотримуватися “концептуальної чіткості в галузі штучного розуму”.