Чи мали неандертальці релігію – що показують інтерпретації знахідок віком понад 30 тисяч років – новини науки

Поховання, черепи ведмедів і загадкові “вівтарі” дають підказки дослідникам.

Неандертальці, які зникли понад 30 тисяч років тому, залишили по собі підказки про поведінку, що може мати ритуальний характер. Науковці різних спеціальностей аналізують ці свідчення, намагаючись визначити, чи можна вважати їх релігійними. Частина фахівців вважає, що відповідь залежить від того, як саме визначати поняття “релігія”, пише LiveScience.

Археологічні знахідки засвідчують, що неандертальці ховали померлих і зберігали черепи тварин у печерах. У деяких випадках вони створювали наскельні зображення та гравіювали символічні малюнки на кістках ведмедів. Також відомо про використання пір’я та кігтів птахів, імовірно, як прикрас чи підвісок. Часом фіксують і канібалізм, що спричиняє суперечки щодо його можливого ритуального змісту.

“Якщо під “релігією” ми маємо на увазі ритуальну поведінку, спрямовану на надприродних істот, то так, я вважаю, що неандертальці були релігійними”, – зазначив професор неврології Бостонського університету Патрік Макнамара у коментарі Live Science. На його думку, ці практики нагадують ранній шаманізм та включають використання печер і можливу побудову “вівтарів” із черепів.

Макнамара звертає увагу на виняткові утворення з ведмежих черепів у печерах. Він припускає, що це може бути свідченням “ведмежого церемоніалізму”. 

“Я також вважаю, що неандертальці практикували те, що ми називаємо “ведмежим церемоніалізмом”, і поклонялися ведмедю як божеству”, – сказав професор.

Іншу позицію висловлює Робін Данбар, почесний професор еволюційної психології Оксфорда. Він вважає, що неандертальці не мали релігій у звичному людському розумінні. 

За словами Данбара, їхня здатність до менталізації, тобто розуміння власних емоцій і станів інших, була недостатньо розвиненою для створення складних систем вірувань. Водночас він припускає існування у них досвіду “таємниць, магії та спільності”.

“Для цього не потрібні релігійні вчення, але досвід цілком реальний”, – додав Данбар.

Антропологиня Маргарет Бун Раппапорт підтримує думку про обмежені когнітивні можливості неандертальців щодо богословського мислення. Вона посилається на відмінності у структурі мозку, зокрема розвитку передклиня – області, важливої для формування уявних просторів і надприродних концепцій. Дослідження свідчать, що у сучасних людей релігійні переконання активніше залучають цю ділянку.

Карел Койперс із Лейденського університету в Нідерландах застерігає від поспішних висновків. Він наголошує, що нам невідомо, як саме неандертальці сприймали світ. На його думку, деякі дії, які здаються ритуальними, могли бути звичайними практичними рішеннями – наприклад, похованням для усунення тіла, що розкладається.

Нещодавній цифровий аналіз добре збережених носових кісток неандертальця спростував поширену теорію, що їхні носи були адаптовані для зігрівання повітря у холодному кліматі. Внутрішні носові структури “людини з Альтамури” не відрізняються від структур сучасної людини, хоча інші частини його скелета, ймовірно, були пристосовані до холоду.