Європейський Союз готується інвестувати 20 мільярдів євро у створення чотирьох-п’яти гігафабрик штучного інтелекту, однак Центральна та Східна Європа досі залишаються “білою плямою” на карті центрів обробки даних. На це звертає увагу EU Tech Loop, підкреслюючи необхідність зміцнення цифрового суверенітету регіону.
Обсерваторія з енергетики та штучного інтелекту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) оприлюднила карту, що відображає чинні й заплановані дата-центри у Європі. На ній позначені об’єкти потужністю менше ніж 500 мегаватів, понад 500 мегаватів та майбутні великі хаби. Згідно зі звітом, основні потужності зосереджені у Західній та Південній Європі, тоді як ЦСЄ обмежується кількома меншими центрами та одним масштабним проєктом, що планується у Польщі.
Попри те, що регіон має сприятливі умови для таких об’єктів – прохолодний клімат та достатні водні ресурси, приватні інвестиції у центри обробки даних тут залишаються обмеженими. Місцева влада демонструє готовність приймати прямі іноземні інвестиції та пропонує гнучкі адміністративні умови, однак близькість до Росії останні три роки стримує значні потоки капіталу.
Оптимізовані під штучний інтелект дата-центри в регіоні, за оцінками експертів, які передає EuroNews, можуть дати поштовх економічному розвитку, створити високооплачувані робочі місця, посилити місцеві екосистеми ШІ та зменшити затримки у фінансах, хмарних сервісах і потоковому передаванні даних. Крім того, такі інвестиції стали б позитивним сигналом для міжнародних інвесторів щодо довіри до східного флангу ЄС.
Особливе значення мають плани Єврокомісії щодо запуску гігафабрик штучного інтелекту – сучасних великих центрів обчислень, здатних обробляти моделі з сотнями трильйонів параметрів. Вони поєднуватимуть обчислювальні потужності, енергоефективні технології та автоматизацію на базі ШІ, встановлюючи нові стандарти у сфері високопродуктивних обчислень.
У червні Єврокомісія повідомила про отримання 76 заявок від 16 країн ЄС на розміщення таких об’єктів. Хоча імена претендентів не розголошуються з міркувань конфіденційності, відомо, що Польща та країни Балтії подали спільну заявку. Це відображає як прагнення Варшави зміцнити позиції у сфері ШІ, так і занепокоєння Вільнюса, Риги та Таллінна щодо доступності потужностей фінської гігафабрики Lumi, що наразі вважається головним центром обчислювальної інфраструктури у регіоні. Крім того, Польща та Балтійські країни почали активно шукати партнерів для інвестування у проєкт або створення навколо нього ширшої екосистеми штучного інтелекту та суміжних технологій.
Компанія Google розкрила екологічну ціну запитів до штучного інтелекту Gemini. Дані підкреслюють зростальний екологічний вплив ШІ, оскільки за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року попит на електроенергію з боку центрів обробки даних може перевищити річне споживання цілої країни. Розв’язання цієї проблеми вимагає від технологічних компаній не лише вдосконалення моделей, а й інвестицій у чисту енергетику.