Українські НРК на фронті виконують майже половину всіх логістичних завдань, евакуюють поранених і навіть захоплюють в полон солдатів армії РФ.
Як виникли наземні дрони у ЗСУ, чим українські роботи перевершують європейські аналоги та як в НРК “впроваджують” штучний інтелект – в інтерв’ю РБК-Україна розповідає засновник і CEO Ratel Robotics Тарас Остапчук.
Основне:
- Логістичні НРК – це 70-80 % усіх наземних дронів на фронті. Також існують дрони-камікадзе, дрони-сапери та НРК для евакуації.
- Більшість НРК мають компактні розміри. Це обумовлено тим, що вони використовуються поблизу ЛБС, де великі транспортні засоби швидко знищуються.
- Українські НРК значно кращі за європейські. Вони майже вдвічі дешевші і вже мають ряд серійних рішень.
- Сучасні НРК мають три варіанти зв’язку. Зазвичай, йдеться про Starlink, мобільний інтернет LTE та радіозв’язок.
- Виробники України активно інтегрують ІІ в НРК. Штучний інтелект здатен виявляти ворожі дрони і навіть керувати транспортними засобами на невеликих відстанях.
– Коли українські військові вперше почали використовувати НРК?
– Взагалі, перші НРК ми бачили на параді ще до повномасштабного вторгнення, якщо не помиляюся, то в 2021 році. Вони, до речі, досі на фронті і виконують свої функції. Це був шестиколісний дрон для логістики. Дрони нашої компанії вперше з’явилися в 2023 році.
– Які ключові ролі на війні НРК виконують зараз?
– Якщо говорити про нашу компанію, то наразі у наших дронів ключова роль – це логістика, в середньому це 70-80% від усіх застосувань.
Далі йде невелике використання ударних дронів, а також камикадзе. Під логістикою ми також розуміємо і евакуацію.
– Над якими дронами ви працюєте зараз?
– Наразі ми розробляємо амфібію, яка здатна долати невеликі водні перешкоди. Тобто, якщо ми вже навчилися їздити на НРК, то наступний крок — навчитися плавати.
І на сьогодні ми створили навісне обладнання для того, щоб один з наших виробів міг плавати. Йдеться про невеликі водні перешкоди, оскільки він гребе колесами, тримається на воді, а також самостійно долає пологий спуск і пологий вихід з води.
На сьогодні ми вже проектуємо повноцінну амфібію, яка буде плавати завдяки окремому мотору або водомету.
Також після спілкування з військовими ми створили блок бронювання пакетами, тобто дрони “утримують” осколки. Якщо поруч впаде FPV з осколковим БК, то з великою ймовірністю дрон доїде.
Фото: Ratel розробляє дрон-амфібію (прес-служба компанії)
Читайте також: В Україні представили броньований НРК з захистом від РЕБ
Конструкція НРК
– Чому досі НРК – це переважно невеликі “візки”, а не більші засоби типу баггі?
– Все дуже умовно. Що ви маєте на увазі під малими НРК? По-перше, варто зазначити, що більшість роботів діють на відстані від 0 до 5 кілометрів до ЛБС, там все більш-менш помітне “розбирається” ворожими дронами.
І коли ми говоримо про розміри, коли ми говоримо про дрони, то, наприклад, камикадзе розміром 70 сантиметрів на метр може нести 150 кілограмів. Колісний може зараз нести 90 кілограмів. Тобто вони можуть довести, що розмір не має значення.
Крім того, наші найбільші дрони мають довжину понад 2,3 метра. На них можна спокійно покласти дві ноші для евакуації поранених. Якщо говорити про навантаження, то такий дрон перевозить до тонни.
Фото: шестиколісні НРК мають незалежні мотор-колеса (прес-служба Ratel)
– З чого складаються сучасні НРК?
– Коли ми говоримо про логістичні НРК, то вони в основному рамні. Рама забезпечує дуже міцну конструкцію. Потім вона обшивається броньованими пластинами з металу.
Типова конструкція НРК модульна. До платформи кріпляться шість незалежних коліс. Що ми розуміємо під незалежними колесами? На кожному колесі встановлений окремий мотор і контролер.
Тобто при виході з ладу одного колеса, п’ять інших коліс обертаються. І у нас були місії, коли у шестиколісного дрона виходили з ладу 3 колеса. Два з одного боку, одне з іншого, і вони виконали місію.
Набагато дешевше поставити один мотор на борт, який буде обертати всі три колеса. Але якщо вийде з ладу один борт, то НРК не зможе рухатися. Також на НРК встановлюємо два акумулятори.
З Китаю наразі завозимо тільки контролери і мотори, хоча вже почали тестування українських електродвигунів. Акумулятори ми збираємо самі, елементи для них беремо з Європи. Вся електроніка в основному наша або європейська.
– Як управляються наземні дрони?
– В основному це три варіанти зв’язку: Starlink, мобільний інтернет LTE та радіозв’язок. Цього, як правило, достатньо на сьогодні.
Експорт та перспективи
– В чому ключова перевага українських НРК перед європейськими аналогами?
– По-перше, європейські роботи дуже дорогі. При однакових розмірах європейські аналоги можуть коштувати в 10 разів дорожче.
Наприклад, вітчизняна шестиколісна платформа коштує близько 35 тисяч євро. Європейський дрон такого ж розміру коштує 350 тисяч євро.
По-друге, всі європейські роботи дуже високотехнологічні. Вони мають важливі функції, але при цьому я не знаю європейських роботів, які можуть спокійно “з коробки” розгорнутися і поїхати на 0-5 км від ЛБЗ.
Крім того, європейські виробники на сьогодні не можуть виготовити ті кількості, які виробляють українці. Тобто для українців не проблема виготовити одній компанії 100-150 роботів на місяць.
Для Європи великі тиражі – це проблема. Також потрібно десь знайти гроші, щоб купити робота за 350 тисяч євро.
В Україні сьогодні більше 70 виробників НРК, і всі завантажені. Якщо всіх світових виробників об’єднати, то за рік вони виготовлять 50 тисяч наземних дронів, а Україна легко сама такі обсяги виробляє за рік.
Також іноземні дрони не мають власних сервісних і навчальних центрів. Ми ж виїжджаємо близько до місця експлуатації, ремонтуємо, налаштовуємо.
У нас навіть є цілодобова підтримка. Тобто, якщо в якийсь момент робот зупинився, то ми навіть вночі можемо віддалено підключитися і допомогти вирішити проблему.
– З ваших слів випливає, що Україна – світовий лідер у розробці та виробництві НРК. Чи правильно так думати?
– Україна – це безумовний лідер, наша країна демонструє унікальні можливості. Наприклад, європейські компанії 2-3 роки розробляють прототип НРК, а у нас найстаршій компанії всього 3 роки!
І українці, і українські компанії показали, що ми здатні працювати дешево, масштабуватися та впроваджувати будь-які технології. Для розуміння: за чотири місяці ми впровадили серійний базовий автопілот.
Фото: лінійка наземних дронів Ratel (прес-служба Ratel)
– Як вважаєте, чи зможуть НРК в найближчі пару років замінити пікапи в логістиці у ЛБС?
– Так, мова не про роки, цей процес вже активно відбувається. Я вважаю, в 2027 році біля ЛБС на НРК буде припадати майже 100% логістики.
– Сьогодні всі говорять, що майбутнє за штучним інтелектом. Як можуть поєднуватися ІІ та НРК?
– Штучний інтелект – це зараз модний термін. Всі його вживають, але мало хто знає, наскільки складно і дорого його впровадити. Іноземні інвестори хочуть бачити повністю автоматизовані НРК.
Але сьогодні немає жодного дрона, якому ти скажеш: поїдь і здійсни штурм тієї чи іншої позиції. Роботи на автопілоті в повітряну тривогу навіть по Києву їхати не можуть, що вже говорити про Донбас, де є і РЕБ, і спуфінг.
Автопілоту потрібні орієнтири: розмітка, дорога, будинки. На фронті навіть онлайн-карти не працюють. Тому це дуже складно.
Незважаючи на всі труднощі, ми рухаємося в цьому напрямку. Так, вже сьогодні ми можемо говорити про три напрямки роботи з ІІ.
Перше – це так званий нульовий рівень автопілота, коли робот розуміє, що втрачає зв’язок, і самостійно від’їжджає назад на те місце, де сигнал був чітким.
Тобто він не запам’ятовує лише останні команди, а автоматично від’їжджає, може так подолати близько 100 метрів.
Друге – це детекція дронів. На НРК є стереокамери, які помічають всі дрони навколо техніки за допомогою навченої нейромережі.
І третє напрямок – це режим Follow me, який дозволяє логістичним НРК рухатися слідом за військовими. Коли камера НРК бачить людину, вона вимірює до неї відстань і слідує за нею.
Фото: пов