Дрони-перехоплювачі є одним з наймолодших типів БпЛА, але розвиток цього напрямку відбувається, мабуть, швидше за все в галузі.
Зазвичай під дронами-перехоплювачами розуміють військові БпЛА, призначені для знищення повітряних цілей, тобто, для використання в протиповітряній обороні. Як правило, перехоплювачами є FPV-дрони, як квадрокоптери, так і апарати літакового типу.
На сьогодні українські військові використовують для перехоплення ворожих повітряних цілей БпЛА кількох типів: квадрокоптери-камікадзе, камикадзе літакового типу та перехоплювачі дронів типу “Shahed”, які дещо нагадують ракети.
Читайте також: В Україні протестували естонський дрон-перехоплювач для ЗСУ: буде збивати “Шахеди” (відео)
Окремим напрямком, що активно розвивається, є дрони з активною РЕБ. Завдання цих безпілотників – позбавити противника можливості “бачити” та орієнтуватися в просторі. Апарат оснащений спеціальними “глушилками”, які подавляють сигнали управління та навігацію.
Ці дрони-перехоплювачі функціонують як компактні мобільні станції РЕБ. Вони виявляють ворога в повітрі, наближаються до нього та глушать сигнал. Ефективність дронів-глушилок нижча, ніж у моделей з фізичним знищенням, але шанси на збереження апарата цілим і його подальше використання значно вищі.
Які цілі знищують дрони-перехоплювачі?
Історія дронів-перехоплювачів налічує трохи більше двох років. Так, у лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних комплексів “Аякс” 126 ОБрТрО за допомогою FPV-дрона збили російський дрон-камікадзе літакового типу. Сьогодні основними цілями дронів-перехоплювачів є “ударні” дрони та розвідники.
Крім того, у 2024 році було зафіксовано кілька випадків ураження FPV-дронами російських вертольотів. Вперше це сталося 6 серпня під час боїв у Курській області, коли безпілотник СБУ підбив Ми-28, екіпаж зміг посадити вертоліт.
Які ключові виклики перед розробниками дронів-перехоплювачів?
Генеральний директор BlueBird Tech Валерій Зарубін у коментарі РБК-Україна наголосив, що сьогодні головним викликом є не лише створення самого дрона, але й побудова всієї системи перехоплення. Робота оператора дрона-перехоплювача сьогодні є одним з найскладніших видів пілотування на полі бою, це фактично вищий пілотаж.
“Оператор працює на високих швидкостях, часто проти маневруючої цілі, яка може ухилятися, змінювати висоту та напрямок польоту. При цьому дрон-перехоплювач має дуже обмежений запас часу та заряду. На відміну від звичайного FPV-дрона, тут часто немає другої спроби – помилка означає втрату дрона-перехоплювача”, – зазначив Зарубін.
Також, за словами представників галузі, ситуацію додатково ускладнює використання противником засобів радіоелектронної боротьби, різних методик ухилення та польоти над складною місцевістю або водоймами. Особливо складними є морські напрямки, де практично відсутні візуальні орієнтири для навігації та комп’ютерного зору.
Фото: “розумні” дрони проти “Шахедів” будуть широко використовувати ІІ (Getty Images)
Тому сьогодні оператори дронів-перехоплювачів повинні мати значно вищий рівень підготовки, ніж навіть досвідчений оператор FPV-дронів. Вони одночасно виконують функції пілота, наводчика та тактика, приймаючи рішення за лічені секунди.
Що стосується безпосереднього виробництва дронів, то сьогодні цей напрямок швидко розвивається. Виробники мають запит на створення відносно дешевих засобів знищення повітряних цілей і нарощують свої виробництва. За офіційними заявами чиновників, у 2025 році Україна виробила близько 100 тисяч дронів-перехоплювачів. За даними Міноборони України, план на 2026 рік – виробництво понад 7 млн дронів різних видів – від FPV до перехоплювачів, і темпи однозначно будуть зростати.
Якими будуть дрони-перехоплювачі в майбутньому?
На думку експертів, у перспективі значна частина завдань операторів дронів-перехоплювачів буде передана системам штучного інтелекту. Саме ІІ зможе швидше людини виявляти цілі, розраховувати траєкторію наближення, прогнозувати маневри цілі, компенсувати вплив РЕБ та вибирати оптимальний момент для атаки.
Це особливо актуально для боротьби з реактивними та високошвидкісними цілями, де людина вже наближається до межі своїх фізичних можливостей щодо швидкості прийняття рішень.
“Майбутнє належить гібридній моделі, де людина визначає правила та контролює систему, а штучний інтелект виконує більшість математичних розрахунків і безпосередньо здійснює перехоплення. Саме така модель дозволить масштабувати ППО та протидіяти масовому застосуванню високошвидкісних загроз”, – додав генеральний директор BlueBird Tech.