Авто з АКП взимку – як уникнути неприємностей на слизьких дорогах
Автоматична трансмісія – річ в цілому зручна і корисна, але є ситуації, коли вона потребує особливих знань і навичок від водія. І поїздки слизькою дорогою – саме та ситуація. Як керувати машиною з “автоматом”, якщо під колесами лід чи вкатаний сніг?
Користуючись машиною з автоматичною коробкою передач, водій не може впливати на роботу агрегатів так, як він це робить на “механіці”. Через це іноді має місце певна недовіра до автоматики і побоювання, що в складних умовах трансмісія зробить щось не так.
Насправді сучасні “автомати” доволі тямущі і їхня задумливість проявляється лише в окремих випадках. Про які ми і поговоримо – нагадавши попередньо, що автомати бувають різних типів: класична гідромеханіка, простенькі роботизовані (РКП), досконалі роботизовані преселективні (типу DSG, PDK, SMG, EDC) та безступінчасті варіатори (CVT).
“Автомати” взимку
Не те щоб наші побоювання щодо кмітливості “автоматів” зовсім безпідставні, проте більшість нинішніх коробок-автоматів дійсно не бояться зимових нюансів – щоправда, за умови, що драйвер за кермом діє правильно.
– Морозним ранком. В мороз більшість коробок-автоматів перед поїздкою слід прогріти – хіба що для звичайних, найпростіших “роботів” це необов’язково. Для цього достатньо увімкнути селектор на рух вперед (або назад) та утримувати машину на місці гальмами приблизно півхвилини. І перші кілометри краще проїхати у стриманому стилі, щоб холодна коробка перемикалася рідше;
– Рушаємо. Не варто боятись, що машина з автоматом якось неправильно рушатиме з місця на слизькій дорозі. Насправді більшість автоматичних трансмісій рушають більш плавно, ніж пересічний водій. Але це не стосується дешевих роботизованих коробок, які часто працюють з ривками та затримками. Для більш досвідчених водіїв, які таки не довіряють автоматиці, можна рекомендувати рушання з місця у несприятливих умовах з другої передачі. Багато які АКП та деякі варіатори це дозволяють, але треба буде перейти в ручний режим управління (Manual, іноді Sport), а на зовсім старих коробках – в режим Snow (сніг) або W (winter – зима);
– Внатяжку. Так водії називають режим руху, коли машина їде на низьких обертах двигуна і на високій передачі. Так варто робити на дорозі, вкритій льодом або ущільненим снігом, щоб уникнути буксування і заносу. Не на всіх, але на багатьох автоматичних трансмісіях таке вдається – наприклад, в ручному режимі або в тих самих Snow або W, які перемикають передачу вгору при невисоких обертах;
– Гальмуємо двигуном. Бувалі водії саме в такий спосіб знижують швидкість на слизькій дорозі, але, на жаль, він доступний не для всіх автоматичних трансмісій. В першу чергу, незручні для гальмування двигуном варіатори, а ще – старі моделі коробок з гідротрансформатором. Проте там, де є ручний режим – гідромеханічні АКП, преселективні та звичайні “роботи” – у вас все вийде.
– Буксуємо, але краще не треба. Буксування часто буває випадковим, але не рідше водії використовують його свідомо, щоби вибратись з замету чи слизької ділянки. І тут слід визнати, що машину з автоматичною трансмісією важче звільнити з подібної пастки, ніж автомобіль “на механіці” – особливо коли треба, як кажуть, розгойдати машину. В принципі, водій з великим досвідом часто зможе вибратись і з такої ситуації, але це тема окремої розмови. Головне, що слід розуміти – що неакуратним буксуванням можна швидко вивести автоматичну трансмісію з ладу.
Коротко
Якщо це ваша перша зима на машині з тим чи іншим “автоматом”, було б корисно потренуватись в управління нею у складних умовах. Так само як і при керуванні ручною трансмісією, роботу акселератором, селектором та гальмами варто відпрацювати до автоматизму. Ваші імпровізовані тренування влаштуйте на вільній від людей та інших машин дорозі чи майданчику. І не забудьте взяти з собою лопату чи надійного асистента, який допоможе вам вибратись, якщо машина таки застрягне.