Науково-популярне видання Live Science оприлюднило редакційну добірку із десяти найяскравіших астрономічних зображень 2025 року. До переліку увійшли знімки унікальних космічних об’єктів, рідкісних планетних явищ та результати роботи новітніх телескопів. Серед тем, на які звернула увагу редакція, — запуск потужної цифрової камери в Чилі, візит третього в історії міжзоряного об’єкта та серія високотехнологічних знімків від обсерваторії «Джеймс Вебб».
Міжзоряна комета 3I/ATLAS
Однією з головних астрономічних подій року стало відкриття третього в історії підтвердженого міжзоряного об’єкта — комети 3I/ATLAS. Її зафіксували на початку липня під час швидкого проходження крізь Сонячну систему. Аналіз траєкторії показав, що об’єкт має позасонячне походження.
Комету спостерігали кілька тижнів поспіль, зокрема за допомогою космічного телескопа «Габбл», який зафіксував газову кому навколо її ядра. Пізніше до спостережень долучилися й інші апарати, у тому числі місії, розташовані на Марсі, поблизу якого 3I/ATLAS пролетіла у жовтні. Нині комета залишає межі Сонячної системи, однак науковці очікують на додаткові дані у наступні роки.
Серед численних зображень особливу увагу привернув таймлапс, створений телескопом Gemini North на Гаваях. Фото складається з 16 кадрів, зроблених із використанням різних кольорових фільтрів, що дозволило візуалізувати рух комети у вигляді багатокольорової дуги.
«Падіння Ікара»
До списку також увійшла фотографія астрофотографа з США Ендрю Маккарті, зроблена 8 листопада в Аризоні. На ній парашутист і музикант Габріель С. Браун зафіксований на тлі поверхні Сонця в момент стрибка з літака.
Для отримання кадру знадобилися кілька тижнів підготовки та шість спроб. Стрибок був виконаний з висоти близько 1 070 метрів, а камера перебувала на відстані приблизно 2 440 метрів. Автор назвав роботу «Падіння Ікара», посилаючись на античний міф.
«Поле зору було вузьке, тому довелося кілька разів намагатися вирівняти кадр», – сказав Маккарті виданню Live Science.
Потік зірок Віри К. Рубін
У червні обсерваторія Віри К. Рубін, розташована в пустелі Атакама в Чилі, опублікувала свої перші зображення після введення в експлуатацію найпотужнішої цифрової камери у світі. Серед оприлюднених кадрів — спіральна галактика M61, біля якої дослідники зафіксували зоряний потік, протяжність якого можна порівняти з розмірами Чумацького Шляху.
Планетарний парад
Наприкінці січня та на початку лютого на нічному небі одночасно можна було побачити до шести планет Сонячної системи. Це явище, відоме як планетарний парад, стало одним із найвдаліших за останні роки для спостережень.
Французький астрофотограф Гвенаель Бланк зафіксував кожну планету з інтервалом у 80 хвилин, після чого об’єднав знімки у цифровий портрет. На фінальному зображенні об’єкти розміщені поруч із Сонцем у порядку їхньої віддаленості від Землі. На фото представлені Місяць, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун.
Об’єкт «діамантове кільце»
У листопаді було оприлюднено інфрачервоний знімок газової бульбашки в області зореутворення сузір’я Лебедя. Об’єкт, неофіційно названий «діамантовим кільцем», має діаметр близько 20 світлових років, а його вік оцінюється приблизно у 400 тисяч років.
Фотографію зробила Стратосферна обсерваторія інфрачервоної астрономії SOFIA, яка працювала на борту літака Boeing 747SP. Науковці наголошують, що цей об’єкт не є кільцем Ейнштейна, оскільки його світіння не пов’язане з гравітаційним лінзуванням.
«Зірка-метелик»
Серед робіт космічного телескопа «Джеймс Вебб», оприлюднених у 2025 році, окремо відзначили зображення об’єкта IRAS 04302+2247, відомого як «Зірка-метелик». Він розташований приблизно за 525 світлових років від Землі в Молекулярній Хмарі Тельця.
Знімок показує протопланетний диск навколо молодої зірки, який розділяє хмару пилу та газу на дві симетричні частини. За словами дослідників, ці дані допомагають краще зрозуміти ранні етапи формування зірок і планетарних систем.
Схід Арсії на Марсі
Орбітальний апарат NASA Mars Odyssey оприлюднив знімок згаслого марсіанського вулкана Арсія, зафіксованого над хмарним горизонтом Червоної планети. Фото було отримано під час орбітального спостереження з використанням різних діапазонів випромінювання.
На зображенні видно гору Арсія — один із найбільших вулканів Марса, розташований на плато Тарсіс. Його висота перевищує 19 кілометрів, що більш ніж удвічі більше за висоту гори Еверест. Водночас Арсія поступається за розмірами вулкану Олімп, який залишається найвищою вершиною планети й перевищує її приблизно на 6 кілометрів.
Зеленуваті світіння над горизонтом можуть нагадувати полярне сяйво, однак, за поясненнями науковців, це візуальний ефект. Він виник через часткове використання інфрачервоного спектра під час зйомки, що фіксує випромінювання розрідженої марсіанської атмосфери.
«Око Саурона»
Одним із найбільш впізнаваних зображень року стало фото, неофіційно назване «Оком Саурона» — через візуальну схожість з образом із циклу «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна.
Насправді на знімку зафіксовано магнітну структуру енергетичного струменя, що виходить від квазара PKS 1424+240 — надмасивної чорної діри в центрі далекої галактики. Об’єкт розташований за мільярди світлових років від Землі.
Один із струменів цього квазара спрямований майже безпосередньо у бік нашої планети. Саме така орієнтація дала змогу дослідникам зафіксувати детальну структуру магнітних полів усередині струменя та отримати зображення з характерним кільцеподібним ефектом.
«Небесні» стовпи
Телескоп Gemini North опублікував знімок зоряних утворень, які за формою нагадують відомі «Стовпи творіння». Структура має назву Уа «Охі’а Лані», що з гавайської мови перекладається як «небесні дощі».
На фото поєднано два астрономічні об’єкти: зоряне скупчення NGC 6823, що розташоване ближче до Землі, та емісійну туманність NGC 6820, яка знаходиться далі. Сині зорі скупчення накладаються на червоні хмари газу, формуючи багатошарову структуру.
Стовпоподібні утворення складаються з газу та пилу, змінених під впливом інтенсивного випромінювання масивних зірок переднього плану. Подібні процеси вважаються типовими для активних регіонів зореутворення.
«Медуза» над Землею
Астронавтка NASA Ніколь Айерс у липні зафіксувала з борту Міжнародної космічної станції рідкісне атмосферне явище над Землею. На знімку видно світлову структуру, яку науковці класифікують як спрайт.
Цей червоний спрайт мав форму, схожу на медузу, і виник у верхніх шарах атмосфери на висоті близько 80 кілометрів. Явище сформувалося над кордоном між США та Мексикою внаслідок так званого «гігантського струменя» блискавки, що спрямовується вгору — від грозової хмари до іоносфери.
Спрайти належать до перехідних світлових подій і тривають лише частки секунди, тому їх фіксація вважається складною навіть для професійного обладнання.