Американська астронавтка Ніколь “Вейпер” Айєрс із борту Міжнародної космічної станції (МКС) зробила унікальний знімок рідкісного атмосферного явища – гігантського “спрайта”, що спалахнув над потужною грозою. У момент зйомки орбітальний модуль перебував приблизно в 400 кілометрах над Землею.
Що таке спрайти і чому вони важливі
“Спрайти – це так звані тимчасові світлові явища (TLE), які виникають над хмарами під час потужної електричної активності в грозових системах”, – написала Айєрс у соцмережі X (Twitter), опублікувавши фото.
За її словами, з висоти МКС вчені отримують унікальну можливість спостерігати такі явища “згори” і вивчати їхню природу, структуру і взаємозв’язок із грозами.
Спрайти – одне з найзагадковіших і візуально вражаючих електричних явищ, відомих в атмосфері Землі. Зазвичай вони з’являються на висоті близько 80 км після особливо потужних ударів блискавки, набуваючи незвичайної форми з червонуватими шлейфами і гіллястими структурами.
NASA зазначає, що такі спалахи нагадують фантастичні образи і рідко фіксуються з поверхні планети.
Але саме цей спрайт, який вдалося зняти Айєрс, вражає масштабом. Він спалахнув над хмарами, освітленими блискавками, і піднявся у верхні шари атмосфери над територією Мексики та США. При цьому його світіння контрастує з вогнями міст внизу, створюючи заворожуючий кадр.
Just. Wow. Коли ми сьогодні вранці проїжджали над Мексикою і США, я зловив цей спрайт. Спрайти – це TLE, або перехідні світлові події, які відбуваються над хмарами і викликаються інтенсивною електричною активністю в грозах внизу. У нас чудовий вид над хмарами, тож… pic.twitter.com/dCqIrn3vrA
– Ніколь “Вапор” Ейерс (@Astro_Ayers) 3 липня 2025 року
Проект Spritacular
Останніми роками NASA активно розвиває проект Spritacular – цивільну наукову ініціативу, у межах якої люди по всьому світу надсилають знімки подібних явищ. Мета – зібрати якомога більше даних для розшифровки природи спрайтів.
Тепер ці дослідження доповнюються унікальними знімками з орбіти, зробленими астронавтами, які захоплюються фотографією під час своєї роботи на станції.
Вченим ще належить знайти відповіді на багато запитань: як і чому виникають спрайти, з чим вони пов’язані і як взаємодіють з атмосферою. Але, можливо, завдяки таким кадрам розгадка все ближче.