Археологи знайшли зубні прикраси з нефриту у 7-річної дитини мая – нове дослідження розкриває давній обряд – новини археології
Три зуби з нефритовими вставками датовані VII-XVI століттями.
Нове дослідження свідчить, що діти мая могли отримувати зубні прикраси вже у віці від семи років. У зразках, які зберігаються в музеї Пополь Вух у Гватемалі, виявили три зуби з нефритовими вставками, що належали дітям 7-10 років. Це може бути пов’язано з різними обрядами та соціальними практиками мая, пише LiveScience.
За даними археологів, інкрустації в зубах були поширеним явищем серед дорослих у класичний — 250-900 рр. н. е. та посткласичний — 900-1550 рр. н. е. періоди. Але випадки, коли інкрустації встановлювали дітям, залишалися маловідомими.
У дослідженні, опублікованому в новому номері Journal of Archaeological Science: Reports, аналізували верхні різці, верхнє ікло та нижній різець. Невідомо, чи вони належали одній дитині, адже знахідка не пов’язана зі скелетними рештками.
“Ми не можемо точно стверджувати їхнє походження та чи належать вони одній людині, чи трьом різним”, — зазначають автори дослідження.
Мая часто навмисно змінювали форму зубів, підпилюючи їх або вставляючи дорогоцінне каміння. Для цього майстри використовували кам’яні інструменти, робили отвори й закріплювали вставки органічним клеєм. Найчастіше застосовували нефрит, але траплялися й прикраси з обсидіану чи піриту.
Рентгенівські знімки показали, що вставки не пошкодили пульпу зуба і не викликали карієсу. Це свідчить, що інкрустації робили за життя дітей. Автори вказують, що у підлітків 10-15 років зазвичай зустрічалися лише підпиляні або гравійовані зуби без інкрустацій, а серед 15-20-річних подібні прикраси траплялися рідко.
Подібні випадки відомі й раніше — два зуби з нефритовими вставками, знайдені в Белізі, могли належати дитині трирічного віку. Проте дослідники називають цю знахідку суперечливою, адже інкрустації могли зробити після смерті як частину поховального обряду.
Науковці не виключають, що виявлені прикраси могли символізувати початок соціальної зрілості або прийняття дорослих обов’язків. Водночас вони застерігають: “будь-яка інтерпретація цих модифікацій у такому молодому віці залишається на рівні припущень і не може бути узагальнена на весь світ мая”.
Учені припускають, що стародавні мая використовували “мову жестів” як систему письма нарівні з ієрогліфами. Дослідження Вівтаря Q з Копана показало, що положення рук 16 правителів, зображених на ньому, ймовірно, позначали важливі дати в календарі “Довгого рахунку”.