Археологи здійснили вражаюче відкриття в стародавній віллі поблизу Риму.

Фрески, мозаїки та мармурова скульптура свідчать про високий статус власників.

Дослідження давньоримської спадщини продовжує відкривати нові аспекти історії – раніше науковці за допомогою генетичного аналізу виявили, як змінювалося населення Рима протягом тисячоліть. Нова археологічна знахідка на околицях італійської столиці додає до цієї картини ще один важливий елемент. На околицях Рима археологи виявили раніше невідому віллу І століття нашої ери, яка, ймовірно, належала представникам династії Антонінів або іншим членам римської аристократії. Про це повідомляє LiveScience.

Серед знайдених артефактів – оздоблені фресками стіни та мозаїчні підлоги, які свідчать про високий соціальний статус її власників. Віллу виявили в селищі Кастель-ді-Гвідо, приблизно за 19 кілометрів на захід від стародавніх мурів Рима. У давнину ця місцевість була відома як Лоріум. Саме тут часто перебували впливові римські родини, а також імператори Адріан, Антонін Пій і Марк Аврелій.

У лютому поліція отримала повідомлення про незаконні земляні роботи на державній території поблизу Кастель-ді-Гвідо. За інформацією Міністерства культури Італії, розкопки проводилися із застосуванням екскаватора. Техніка пошкодила частину археологічної пам’ятки, залишивши глибокі траншеї та великі насипи ґрунту. Після цього археологи під керівництвом Алессії Контіно провели термінові рятувальні розкопки.

“Завдяки повідомленню місцевих жителів та швидкому втручанню вдалося виявити частину великої невідомої раніше вілли імператорського періоду, а також розкрити чудові декоративні елементи й знайти статую з білого мармуру”, – зазначила Контіно.

Під час досліджень археологи відкрили атрій біля входу до вілли. Також були знайдені дві кімнати, прикрашені фресками та мозаїками. Крім того, виявлено кілька приміщень, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю великого заміського маєтку. Науковці вважають, що віллу збудували на початку І століття нашої ери. Приблизно у III столітті її залишили.

У центрі атрію знаходився імплювій – мармуровий басейн для збору дощової води через отвір у даху. Його оточувала підлога, прикрашена чорними та білими мозаїками з ботанічними й геометричними орнаментами. На задній стіні приміщення збереглося близько півтора метра фрескового розпису. Стіна була пофарбована в червоний колір і містила різнокольорові панелі із зображеннями людей та рослинних мотивів.

Навколо великого залу розташовувалися чотири менші кімнати. У трьох із них добре збереглися мозаїчні підлоги. В одній кімнаті археологи зафіксували дев’ять чорно-білих геометричних панелей. Інша була оздоблена чорними восьмикутниками на білому тлі. У третій використовувався орнамент із чорних прямокутників.

У центральному басейні вілли дослідники також знайшли пошкоджену мармурову статую заввишки близько 80 сантиметрів. Вона зображує бородатого чоловіка в короткій туніці з кошиком, наповненим птахами та фруктами. Археологи припускають, що це може бути Сільван – римське божество лісів та необроблених земель. У римській міфології Сільван вважався покровителем домашніх стад. Також його пов’язували з Бахусом, богом вина та екстазу.

Масштаби вілли та висока якість мозаїк і фресок свідчать про те, що її власники належали до римської аристократії. Не виключено, що вони були членами імператорської родини. У Лоріумі проживали впливові родини Авреліїв та Арріїв. Саме з них походили батьківська та материнська лінії імператора Антоніна Пія, який правив у 138–161 роках нашої ери.

Історичні джерела свідчать, що Антонін Пій провів дитинство в Лоріумі. Тут він збудував свій імператорський палац і помер у віці 74 років. Лоріум також відвідував імператор Адріан. Саме він усиновив Антоніна Пія та призначив його своїм спадкоємцем. У цьому районі бував і Марк Аврелій – племінник, прийомний син та зять Антоніна Пія.

Через тісний зв’язок із династією Антонінів у регіоні раніше вже знаходили численні вілли та великі маєтки. Однак нова знахідка, за словами Контіно, є ще одним важливим фрагментом історичної картини. Вона відкриває нові можливості для вивчення та збереження багатої історичної спадщини цього району.

Подальші дослідження допоможуть точніше визначити дату спорудження вілли та встановити причини її занепаду. Археологи також сподіваються з’ясувати, чи була вона покинута після того, як імператорська родина залишила Лоріум.

Нагадаємо, що чергова знахідка біля Рима вкотре повертає увагу до того, на чому трималася сила й довговічність Римської імперії – не лише на палацах і віллах, а й на розгалуженій мережі доріг. Римські дороги проходили територією нинішніх 32 держав, радіально розходилися від столиці імперії та загалом становили понад 80 тисяч кілометрів. Їхня якість забезпечувала воєнні, політичні й економічні потреби Риму, а дороги будували з каменю та землі, закладаючи в основу кругляк і дотримуючись вимог надійності та довговічності. Уздовж шляхів працювали таверни, пункти заміни коней і місця для ремонту возів, що дозволяло швидко долати великі відстані та підтримувати зв’язок між центром і провінціями.