Археологи виявили скелет у стародавній печі, що свідчить про культуру шнурової кераміки.

Скелет належав молодому чоловіку, якого могли вбити, принести в жертву або поховати після битви.

Дослідження мумій дітей з Анд продемонструвало, що в давніх суспільствах жертвоприношення могли бути частиною державних або ритуальних практик. Схожу концепцію археологи розглядають і в Німеччині, де було виявлено незвичайне поховання чоловіка, якого приблизно 5000 років тому помістили в покинуту яму-піч, а не в традиційну могилу. Про це повідомили Live Science.

Археологи в Німеччині виявили незвичайне поховання пораненого чоловіка, якого близько 5000 років тому поклали в залишену піч. Оскільки в таких ямах-печах зазвичай не знаходять артефактів або кісток, вони вважають, що чоловік міг бути жертвою.

Під час прокладання лінії електропередач поблизу Герстевіца, села в центральній Німеччині, археологи натрапили на поховання культури шнурової кераміки. Ця культура, названа так через характерні орнаменти, схожі на сліди шнура на кераміці, поширилася Північною Європою між пізнім неолітом і бронзовою добою – приблизно у 2900–2050 роках до нашої ери.

Поховання людей цієї культури зазвичай мали чітку структуру: чоловіків ховали на правому боці, жінок – на лівому, а всіх померлих клали у скорченому положенні обличчям на південь. Проте іноді поховання відхиляються від цієї схеми.

Нещодавно розкопана могила в Герстевіці містила скелет чоловіка, якому на момент смерті було близько 25 років. Його поховали у скорченому положенні обличчям на південь, але замість звичайної могили або невеликого кургану він лежав у ямі-печі. Ця яма, фактично – заглиблення в землі, зберегла давні сліди використання її для спалювання матеріалів, зокрема дерева або їжі, чи для випалу глини. Крім того, на черепі чоловіка були ознаки травми.

Експерти висунули три можливі версії цього незвичного поховання. Травма черепа могла бути наслідком насильства, тобто чоловіка могли вбити. Також він міг загинути в невідомій битві мідної доби. Третя версія полягає в тому, що його помістили в яму-піч як людську жертву. Чоловік зазнав травми голови ще до смерті.

Археолог Державного управління з охорони пам’яток та археології Саксонії-Ангальт Олівер Дітріх зазначив у заяві, що в рідкісних випадках у ямах-печах культури шнурової кераміки знаходять кістки корів або собак, які вважають жертовними дарами невідомим божествам. За словами Дітріха, не можна виключати, що цей чоловік був людською жертвою, однак майбутні лабораторні дослідження мають надати більше інформації про поховання та саму особу.

Це не перший випадок, коли в Герстевіці знаходять жертовну яму. Торік археологи виявили 12 ям, оточених ровом. У ямах були кістки собак, людські черепи та цілі керамічні посудини, а самі ями були засипані уламками спалених будівель. Також там знайшли ще один людський скелет, похований у переобладнаній ямі-печі. Однак ці знахідки пов’язали з культурою Зальцмюнде, яка існувала приблизно у 3400–3050 роках до нашої ери та передувала культурі шнурової кераміки. Інші відкриття поблизу Герстевіца свідчать, що ця місцевість була заселена й використовувалася понад 6000 років.

Нагадаємо, що вчені з’ясували – вівтарний камінь Стоунхенджа привезли з крайньої півночі Шотландії приблизно за 700 кілометрів від нинішнього місця розташування пам’ятки. Геолог Ентоні Кларк з Університету Кертіна заявив, що дані вказують не на природне перенесення каменю льодовиком, а на навмисне й ретельно сплановане переміщення по складному ландшафту. Дослідники припускають, що льодовики могли доставити камінь лише до району Доггер-Банку в Північному морі, але решту шляху до Солсберійської рівнини його все ж мали переміщувати люди.