Археологи, які здійснюють розкопки в інкському поселенні на узбережжі південного Перу, виявили дві рідкісні заморожені картоплини, що мають вік приблизно 500 років. Ці бульби є одними з небагатьох, знайдених за понад століття, і, ймовірно, були перевезені з засніжених вершин Анд по всій імперії, повідомляє Phys.org.
Картоплини, відомі як чуньо, були знайдені під час розкопок у Тамбо-В’єхо, інкському центрі в долині Акарі. За словами дослідників, чуньо можна було виготовити лише на великих висотах у холодних горах. Їх дуже рідко вдається знайти на узбережжі, що свідчить про те, що інки транспортували їх по всій своїй великій імперії.
«Було очевидно, що це не просто якась знахідка, а щось унікальне», — зазначив Лідіо Вальдес, археолог з Університету Калгарі.
Картопля походить з Анд, де її вирощують вже тисячі років. Проте свіжа картопля швидко псується, гниючи протягом тижня в теплому кліматі, а деякі сорти стають гіркими та токсичними, якщо їх не обробити заздалегідь.
Чуньо з’явився як рішення цієї проблеми. Це сублімована картопля, яку піддають впливу низьких температур у горах, а потім розморожують на сонці.
Після повторення цього процесу картоплю утрамбовують і сушать, отримуючи чорний чуньо. Білий чуньо, знайдений у Тамбо-В’єхо, виготовляється з природно токсичної, гіркої картоплі і вимагає замочування протягом кількох тижнів після заморожування, а потім сушіння. В результаті виходить легкий, зручний чуньо, який можна зберігати роками.
Вальдес і його колеги виявили чуньо під час розкопок 2024 року всередині глечика, вмурованого в підлогу, який, як вважають, використовувався для зберігання. У глечику знаходилися два коричневато-білі чуньо, до зморщеної поверхні яких прилипали шматочки шкірки. Картопля зберігалася разом з уламком інкської кераміки та пошкодженим прядилом.
На думку вчених, виявлення цих предметів допомогло датувати чуньо та підтвердити, що його виготовили інки. Картоплю датували XV і XVI століттями.
У той час картопля була «хлібом народу», і іспанські літописці зазначали, що каравани лам перевозили продукти, включаючи чуньо, до різних складів, розкиданих по території та призначених для забезпечення робочої сили інків, зокрема в Тамбо-В’єхо. Оскільки чуньо був легким, міцним і міг вироблятися у великих кількостях, він, ймовірно, був одним з найважливіших продуктів харчування в імперії.
Нагадаємо, археологи, які проводять розкопки в Чупасігарро в Перу, виявили нову, раніше невідому пірамідальну структуру. Чупасігарро є частиною археологічної зони Караль, розташованої всього в одному кілометрі на захід від Священного міста Караль у долині Супе в регіоні Ліма.