4 міфи про акумулятори і батарейки – ці поради давно не мають сенсу

4 міфи про акумулятори і батарейки - ці поради давно не мають сенсу 1 Чому батарейкам не місце в морозилці, а смартфона можна заряджати цілу ніч. 

Видання Popular Science спростувало чотири популярні міфи про акумулятори. Дізнайтеся, чому батарейки нема сенсу класти у морозилку, а смартфон можна заряджати протягом ночі. Чи справді акумулятори треба повністю розряджати і чи впливає на відсоток заряду кількість відкритих програм. 

Звідки беруться міфи про батарейки? Технологія виготовлення акумуляторів постійно змінюється. Але досі побутують застарілі правила використання, які колись вважалися взірцевими. Зараз ці інструкції позбавлені будь-якого сенсу. 

Батарейки зберігаєм у морозилці, щоб подовжити термін їх використання — міф №1 

Ноги цього міфу ростуть з початку XX століття, коли у масовий продаж вийшли цинково-вуглецеві батарейки. При підвищенні температури у них активізувалися електрохімічні реакції. Такі батареї дійсно втрачали заряд у теплі, навіть якщо вони просто лежали без діла. Зниження температури сповільнювало ці процеси.

Але цинково-вуглецеві акумулятори стали рідкістю з з 90-х років минулого століття. А міф поширився на всі види батарейок. З тих пір люди почали масово класти їх у холодильники чи навіть морозилки, не зважаючи на хімічний склад елементів живлення. 

Сучасні батарейки не те що нема сенсу тримати в морозилці — це навіть небезпечно.  При заморожуванні метал і пластик, з яких виготовлено корпус батарейки, стискаються. Це може спровокувати появу мікротріщин і навіть витік електроліту. А він токсичний — не дарма батарейки треба правильно утилізувати. Також за низьких температур зростає внутрішній опір. Від цього падає напруга і знижується ємність. Конденсація може викликати корозію і пошкодити контакти. Зберігання у холоді не подовжує життя батарейок, а навпаки скорочує термін придатності.  Міф був настільки популярним, що деякі виробники, як от Duracell, спеціально почали наголошувати: охолодження не збільшить термін зберігання. Хоча спеціально перегрівати їх теж не варто. Дотримуйтесь рекомендацій, вказаних на упаковці. 

Не лишайте телефон на зарядці на ніч, щоб довше служила батарея — міф №2

Смартфон насправді можна заряджати хоч усю ніч.  Але за умови, що у вас включена функція оптимізації батареї. Рекомендація пов’язана із тим, що раніше побутова техніка із літій-іонними батареями не контролювала енергохарчування через програмне забезпечення. А батареї мають певну фіксовану кількість циклів перезарядження. 

Спершу виробники справді рекомендували підтримувати заряд акумулятора на 40-80-и відсотках. Адже у такий спосіб можна було збільшити термін використання свого смартфону чи ноутбука, економлячи цикли повного зарядження і розрядження. 

Але в сучасній техніці заводські установки самі регулюють заряд. На iPhone це називається оптимізованою зарядкою батареї, а на Android – адаптивним режимом енергозбереження. Ваш смартфон за вас робить усе можливе, аби акумулятор якомога довше прослужив. Навіть якщо ви залишите його на зарядці на всю ніч.

Щоб зекономити заряд смартфону, треба закрити всі програми — міф №3

На телефоні лишається менше 30% заряду, а у вас попереду ще кілька важливих дзвінків без можливості підзарядитися. Заряд стрімко зменшується і ви гарячково починаєте закривати всі програми, якими користувалися. Знайома ситуація? Так от, воно не так працює. 

Операційні системи як Android, так і iOS, самі призупиняють роботу програм, якими ви не користуєтеся. Навіть якщо вони відкриті. Справді економить заряд зменшення яскравості екрану чи режим економії батареї. 

Саме екран споживає найбільше енергії у більшості сучасних телефонів. А в режимі економії заряду ґаджет зупиняє роботу програм у фоновому режимі. За таких умов, наприклад, лист на електронній пошті не завантажиться автоматично чи інші функції перестануть працювати. Натомість ви збережете шанс подзвонити. 

Перед зарядкою акумулятор треба повністю розрядити, щоб “розігнати” на максимальну потужність  — міф №4

Історія із “розганянням” акумуляторів теж сягає у сиву давнину. Коли у XX столітті з’явилися нікель-кадмієві батарейки, поширилася ідея про так званий ефект пам’яті. Мовляв, під час першого заряджання елемент живлення “запам’ятовує” кількість заряду і відштовхується від нього як від 100%. Також вважалося, що акумулятор треба розряджати до нуля, інакше він теж працюватиме все менше із кожним циклом заряду. 

Це твердження мало сенсі тільки для авіаційної та аерокосмічної промисловості. Тут акумулятори розряджалися рівно до 25 відсотків, а потім повністю заряджалися. Ефект “розганяння” акумулятора виникав після повторення циклу сотні разів. Але побутова техніка не розрахована на таку експлуатацію. Згодом навіть аерокосмічна галузь відмовилась від цієї практики, забезпечивши контроль над зарядом з допомогою програмного забезпечення. Зараз же при виготовленні більшості сучасних батарей не використовують нікель-кадмій. Для літій-іонних елементів живлення ефект пам’яті просто не працює. 

Є й інші міфи, які вчені спростували, але люди продовжують їх дотримуватися. Наприклад, яйця краще опускати в окріп горизонтально — саме бічна сторона найстійкіша до тріщин, а не гострий чи тупий кінці. А пташенят, що випали з гнізда, можна брати в руки — батьки від них не відмовляться через ваш запах.

Джерело