Успіх української Служби безпеки із завданням удару по російському нафтовому танкеру «тіньового флоту» в Середземному морі – це видатний приклад того, як країна у стані війни рішуче захищає свою незалежність, пише The Telegraph. У виданні зазначають, що на кожному етапі російсько-української війни – від витиснення військ Путіна від околиць Києва до потоплення флагманського корабля «Москва» – українські захисники спростовували сумніви тих, хто скептично до них ставився. А також використовували обмежені ресурси, аби протистояти більшій та багатшій державі.
І якби Захід надав Києву свою повну підтримку на ранньому етапі, ситуація в Україні зараз могла б виглядати значно краще, вважають у The Telegraph. Навіть попри це, є вагомі підстави для того, щоб надати Україні якомога більшу підтримку зараз, оскільки це має зірвати спроби Путіна отримати важелі впливу для мирних переговорів.
З цієї точки зору, надання Європою Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро є щонайменше частковою перемогою. Київ тепер забезпечений коштами, які дозволять залишатися платоспроможним довше. Однак риторика європейських лідерів про необхідність підтримати Україну сьогодні, щоб уникнути бойових дій на власній землі завтра, знову не відповідає масштабу фінансових зобов’язань.
Нездатність мобілізувати для допомоги Україні 210 мільярдів євро заморожених російських активів, що зберігаються в європейських інституціях, є ще одним пунктом у цій серії. Такий приплив коштів проклав би шлях для набагато більших закупівель матеріальних цінностей та набагато довшої фінансової злітної смуги для української держави, значно зміцнивши її позиції у точці величезного впливу в конфлікті. Це була втрачена можливість для Європи заявити про себе та зайняти сильнішу позицію проти Москви.
На саміті в Брюсселі лідери ЄС так і не змогли домовитися щодо використання саме заморожених російських активів для фінансування України. Найбільші суперечки викликало положення про надання Бельгії «повної та необмеженої солідарності та розподілу ризиків» з боку інших країн ЄС після запуску фінансової схеми. Це має заспокоїти Брюссель щодо можливих юридичних і фінансових наслідків, якщо Росія спробує вимагати повернення активів. Водночас остаточне формулювання цього пункту наразі узгоджується у переговорному процесі.
Експерти Олена Галушка та Андрій Міхеєв у статті «Війна за репараційний кредит» розказують, чи лишилися ще в України шанси бодай на якісь репарації від агресора.