Командувач норвезької армії заявив, що НАТО захищатиме арктичну територію Норвегії від російського вторгнення “з першого сантиметра”, зробивши висновки з війни в Україні.
Протягом десятиліть план НАТО щодо оборони Крайньої Півночі передбачав бойовий відступ із північного регіону Фіннмарк силами британської морської піхоти та норвезьких військ, щоб виграти час до прибуття підкріплень зі США, які допомогли б відвоювати втрачені території.
Однак війна Владіміра Путіна в Україні показала, наскільки складно великому військовому угрупованню просуватися вперед під небом, де багато дронів, а дедалі агресивніша риторика президента США Дональда Трампа щодо НАТО поставила під сумнів підтримку з боку США, зазначає Максим Такер, редактор у відділі міжнародних новин газети The Times.
Генерал-майор Ларс Лервік, начальник сухопутних військ Норвегії повдіомив, що асиметрична тактика ведення війни, яку застосовує Україна, стала цінним досвідом для планування оборони Північної Європи.
“Норвегія, Фінляндія, країни Балтії та інші держави НАТО дедалі більше переходять до політики “ні сантиметра”, — сказав він на авіабазі Бардюфосс у Норвегії після повернення з поїздки в Україну. — Ми посилюємо свої можливості та розширюємо амбіції щодо захисту території… щоб не програти в перший день… і залишатися в боротьбі навіть через чотири роки”.
Через сухопутний кордон довжиною близько 190 км із Фіннмарком розташований російський Кольський півострів — база Північного флоту, включно з підводними човнами з балістичними ракетами, здатними нести ядерну зброю. Це вже один із найбільш мілітаризованих регіонів Європи.
Водночас Москва активно розширює мережу баз в Арктиці й, імовірно, розраховує на відкриття нових родовищ корисних копалин та прагне контролювати новий північний морський маршрут між Європою та Азією через танення льодів.
Дві країни також мають спільний морський кордон довжиною близько 1600 км. Він є важливою зоною раннього попередження, де НАТО може виявляти російські підводні човни, що прямують до проходу між Гренландією, Ісландією та Великою Британією, і відстежувати їхній вихід в Атлантику, стримуючи Росію від розміщення ядерного ударного потенціалу в безпосередній близькості до узбережжя США.
Кремль посилив шпигунську діяльність на ключових військових об’єктах у Норвегії, тоді як у самій Росії пропаганда переконує громадян, що країна вже перебуває у стані війни з НАТО. Тому Осло почало активізувати підготовку до можливого вторгнення.
За словами Лервіка, Норвегія створює свою першу постійну бригаду у Фіннмарку та залучає українські компанії, що спеціалізуються на оборонних технологіях, до розробки систем оборони країни.
“У тому, що ми робимо зараз, відчувається інший рівень зосередженості та серйозності, порівняно з тим, що ми робили 10–15 років тому. Звісно, оскільки росіяни нарощують свої сили, ми теж нарощуємо свої. Вперше ми створюємо бригаду у Фіннмарку. Порівняно з тим, що росіяни планують робити просто по той бік кордону, це не є ескалацією”, — сказав генерал-майор.
Він додав, що цей рік стане “історичним моментом”, коли найновіші союзники НАТО, Фінляндія та Швеція, вперше об’єднаються з Норвегією у спільному плані оборони для Крайньої Півночі.
“Зараз ми розробляємо єдиний план, до якого входять підрозділи Фінляндії, Швеції, Норвегії та інших союзників. Ці навчання [стануть] першим випадком, коли ми фактично реалізуємо єдине командування НАТО, єдиний план для країн Північної Європи. Такої структури в Північній Європі не було вже 500 років”, — повідомив Лервік.
Захист Норвегії буде складним завданням, особливо з огляду на те, що на її архіпелазі Шпіцберген уже існує російське поселення, яке може стати потенційним осередком напруженості. Норвегія ввела санкції проти російських суден, що заходять на острови, та внесла до чорного списку дві найбільші російські риболовецькі компанії — Murman Seafood і Norebo — посилаючись на побоювання щодо шпигунства та можливого саботажу підводної інфраструктури.
Москва відреагувала гнівно, звинувативши Норвегію у “грубому порушенні” рибальських угод і попередивши, що вона повинна припинити дії, які “підривають міжнародно-правові засади” режиму Свальбарда.
“Осло почало звертатися до України та Європи з метою отримання передових військових технологій. Українські виробники дронів та фахівці з ракет співпрацюють з норвезькою промисловістю над розробкою сучасних бойових систем, здатних кинути виклик Кремлю”, — додають в газеті.
Нагадаємо, міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік заявив, що НАТО має уникати будь-якого скорочення присутності на флангах військового блоку, щоб зберегти надійне стримування російської агресії в той час, коли США зосереджені на війні на Близькому Сході.