Ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель 2008 року виступила проти надання Україні статусу кандидата на вступ до НАТО, тому що злякалася присутності Чорноморського флоту РФ в українському Криму. Про причини перешкоджання прагненням України якомога швидше приєднатися до Альянсу Меркель написала у книзі «Свобода. Мемуари 1954−2021», уривки з якої публікує видання Die Zeit.
Під час саміту НАТО в Бухаресті 2008 року обговорювалося питання надання не лише Україні, а й Грузії, статусу кандидатів. З цього приводу Меркель пише: «Я розумію бажання країн Центральної та Східної Європи якомога швидше стати членами НАТО. Але прийняття нового члена має принести більше безпеки не лише їм, але й НАТО».
Тоді ризики вона побачила у присутності Чорноморського флоту РФ в Криму, яка була закріплена відповідним договором.
«Такого зв’язку з російськими військовими структурами ніколи раніше не було в жодного з кандидатів на вступ до НАТО. Ба більше, на той час лише меншість населення України підтримувала членство країни в НАТО», – пише у книзі ексканцлерка.
При цьому за словами Меркель, вона «вважала ілюзією», що статус країни-кандидата в НАТО захистив би Україну та Грузію від агресії російського президента Владіміра Путіна. Що цей статус «мав би такий стримуючий ефект, що Путін змирився б з розвитком подій і нічого не робив».
«Чи можна було б уявити, що в той час, в надзвичайній ситуації, країни-члени НАТО відповіли б військовим шляхом – матеріальними засобами та військами – і втрутилися б? Чи можна було уявити, що я, як федеральна канцлерка, звернуся до німецького Бундестагу з проханням надати такий мандат нашим збройним силам і отримаю більшість голосів на його підтримку?», – пише колишня канцлерка.
Зрештою тоді вдалося досягти компромісу. Але за нього, за словами Меркель, довелося заплатити.
«Той факт, що Грузія та Україна не отримали зобов’язання щодо статусу кандидатів, для них стало «ні» для їхніх надій. Той факт, що НАТО також запропонувала їм загальну обіцянку членства, для Путіна стало «так» членству в НАТО для обох країн та оголошенням війни», – додає Меркель.
Ще минулого року голова комітету з питань оборони Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн заявила, що вважає ексканцлерку Німеччини Ангелу Меркель відповідальною за початок війни в Україні. В одному зі своїх інтерв’ю вона зазначила, що у 2008 році в НАТО було багато тих, хто підтримував вступ України до Альянсу, однак Німеччина та Франція тоді виступили проти. За словами Штрак-Ціммерманн, те, що Україна не стала членом НАТО, «було великою помилкою, яку зробили тоді французи та Ангела Меркель».
Водночас на початку квітня 2022 року, після деокупації Київщини, президент України Володимир Зеленський звернувся до Меркель та експрезидента Франції Ніколя Саркозі. Він запросив їх завітати в Бучу, де російські військові під час окупації вбили щонайменше 400 мирних жителів. За словами Зеленського, саме це стало результатом «політики поступок РФ». Також він нагадав, що 2008 року на саміті Альянсу була можливість «забрати Україну з «сірої зони» на сході Європи, з «сірої зони» між НАТО і Росією», та нею не скористалися.
Тоді у Меркель заявили, що вона досі вважає, правильним рішення не приймати Україну в НАТО у 2008 році. Пресслужба колишньої канцлерки заявила про підтримку Меркель міжнародних зусиль, спрямованих на припинення війни РФ проти України. При цьому там не відповіли на запрошення Зеленського відвідати Бучу.