Європейці попередили Росію про готовність збивати її дрони та літаки – але чи готові це дійсно робити
Водночас єдності серед країн-членів Альянсу немає, як і засобів для ефективної боротби з порушенням їх повітряного простору.
Європейські дипломати цього тижня попередили Кремль, що НАТО готовий відповісти повною мірою на подальші порушення свого повітряного простору, зокрема шляхом збиття російських літаків, пише Bloomberg із посиланням на посадовців, знайомих з переговорами.
На напруженій зустрічі в Москві британські, французькі та німецькі посли висловили занепокоєння з приводу прольоту трьох винищувачів МіГ-31 над Естонією минулого тижня, заявили співрозмовники, які говорили на умовах анонімності. Після обговорення вони дійшли висновку, що порушення було умисною тактикою, санкціонованою російськими командувачами.
Три МіГ-31 над Естонією: ексміністр оборони України закликав НАТО діяти, як Туреччина у 2015-му
Російські посадовці заперечили, що їхні літаки перетинали естонський повітряний простір, і наполягли, що не намагаються випробовувати НАТО. Вони також заявили, що окремий інцидент із безпілотниками, які перетнули кордон із Польщею, стався внаслідок помилки. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що польоти російських військових здійснюються у відповідності до міжнародних правил.
Східні члени НАТО цього місяця зіткнулися з серією порушень, які поставили перед альянсом безпрецедентне випробування рішучості саме в той момент, коли Владімір Путін посилює російські удари по цивільній інфраструктурі України, а підтримка Києва з боку США хитається.
Цього тижня президент Дональд Трамп закликав Україну відвоювати всі території, захоплені Росією, «за підтримки Європейського Союзу», визначивши роль США як продавця озброєнь, які союзники могли б перекинути на поле бою.
Опис зустрічі в Москві свідчить про те, що Путін отримав більш жорстке попередження щодо хвилі літаків і безпілотників у небі над Східною Європою, і дає уявлення про ситуацію на межі між двома сторонами.
Під час перемовин один із російських дипломатів сказав європейцям, що ці вторгнення стали відповіддю на українські атаки по Криму, заявили посадовці. Кремль натомість стверджує, що такі операції були б неможливими без підтримки НАТО і, як наслідок, вважає, що вже перебуває в конфронтації, яка включає європейські країни.
Російська сторона робила докладні записи під час розмови, розповіли посадовці, через що європейська делегація припустила, що їм наказали надати детальний звіт про позицію НАТО своєму вищому командуванню.
Німецький урядовий представник підтвердив, що зустріч відбулася, і що посли вказали Москві, що такі вторгнення мають припинитися. Канцлер Фрідріх Мерц у четвер заявив, що координується з Парижем, Лондоном і Варшавою і підтримує «усі необхідні заходи».
Стаття 4 Північноатлантичного договору, яка запускає консультації щодо сприйнятої загрози, була застосована лише дев’ять разів відтоді, як альянс було засновано 1949 року — і два з цих випадків сталися цього місяця після інцидентів у Польщі та Естонії. Влада Данії в середу повідомила, що може вчинити так само для розслідування можливого російську сліду у нападах безпілотників, які заблокували авіарух, хоча Кремль знову заперечив свою причетність.
«Намір — посіяти розбрат і налякати нас», — сказав міністр юстиції Петер Хуммельгорд репортерам у четвер. «Загроза гібридних атак залишилася з нами надовго».
Різкий сплеск таких інцидентів узгоджується з поглядом деяких посадовців з безпеки, що агресивний крок з боку Москви, найімовірніше виглядатиме не як звичайний напад на Захід, а радше як гібридна операція з навмисною неоднозначністю щодо походження та мотивів.
«Росія випробовує нас, випробовує нашу готовність, випробовує нашу спроможність завдати удару у відповідь», — сказав у понеділок у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН Гітанас Науседа. «Думаю, дуже важливо показати солідарність — і ще важливіше — швидку реакцію».
Водночас питання щодо намірів Кремля ставить європейських посадовців перед дилемою: вони остерігаються всього, що могло б спровокувати ескалацію напруги з Москвою, і це ускладнює збереження єдності.
Трамп підтримав лідерів НАТО, у тому числі Дональда Туска, які рішуче закликають до збиття російських літаків, в той час як німецький міністр оборони Борис Пісторіус застеріг, що союзники НАТО ризикують потрапити в пастку ескалації Путіна, якщо відкриватимуть вогонь по російських літаках.
«Якщо НАТО зб’є російський літак під приводом нібито порушення свого повітряного простору, це буде війна», — заявив у четвер російський посол Алєксєй Мєшков під час ефіру на французькій радіостанції RTL.
Інші лідери НАТО, зокрема Джорджія Мелоні, також закликали до обережності, фактично застерігаючи союзників не піддаватися на приманку Кремля, хоча прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф у четвер у Нью-Йорку сказав, що підтримав би збивання літака.
«Росіяни повинні усвідомлювати — це може трапитися, якщо вони увійдуть у повітряний простір НАТО», — сказав Схооф в інтерв’ю у четвер у Нью-Йорку.
Ці порушення також виявили більш прагматичні проблеми у обороні на східному кордоні НАТО.
Румунські органи влади відстежували російський безпілотник, який порушив повітряний простір країни на 50 хвилин 13 вересня. Хоча його супроводжували два винищувачі F-16, рішення не збивати його — через ризик падіння уламків — зустріло критику.
«Коли йдеться про вашу власну безпеку, немає вищого пріоритету, ніж показати тим, хто вас випробовує, що ви здатні захищати свій повітряний простір», — сказав колишній президент Румунії Траян Бесеску в ефірі Digi TV. «На карту поставлена довіра до вас».
Рада національної безпеки Румунії в четвер затвердила правила застосування сили для знищення повітряних цілей. Для Бухареста дилема також полягає тому, що йому, за словами співрозиовників, бракує фінансів та відповідного обладнання.
Збивати безпілотник за допомогою ракет з винищувача — як це сталося в Польщі цього місяця — дорого й неефективно, відзначили посадовці. Набагато необхіднішими є протиповітряні системи, подібні до тих, що використовуються в Україні, а також нелетальні засоби, такі як глушіння та кіберконтроль.