Російські системи протиповітряної та протиракетної оборони незабаром можуть бути здатні перехоплювати британську та французьку ядерну зброю, вважають аналітики британського центру Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Як пише Politico, аналітики вважають, що Росія зміцнює захисний щит навколо свого повітряного простору, що може поставити під сумнів здатність двох європейських ядерних держав – Франції та Великої Британії – завдати удару по Москві в наступному десятилітті.
Це, щоправда, не стосується Сполучених Штатів, які мають більш різноманітний ядерний арсенал, на відміну від європейських країн, які переважно покладаються на невелику кількість боєголовок, розгорнутих у морі.
Водночас системи протиракетної оборони, подібні до тих, що розробляються Росією, стають дедалі потужнішими. Повідомляється, що у 2024 році Ізраїль та США перехопили приблизно 90 відсотків двох великих іранських ракетних залпів, кожен з яких включав близько 200 балістичних ракет.
У звіті RUSI зазначається, що якщо таку частоту перехоплень можна буде відтворити системою, що захищає Москву, то скромний британський чи французький удар може не досягти бажаного ефекту.
Автор дослідження Сідхарт Каушал попередив, що здатність завдати удару по Москві «підкріплює довіру до незалежних ядерних сил стримування Європи», і сказав, що це буде дедалі більше перевірятися, оскільки розширені сили стримування, що забезпечуються США, «розтягуються» під тиском Китаю.
Європейський ядерний арсенал останніми роками знову перебуває під пильною увагою, і кілька країн виступають за переговори щодо створення власних засобів стримування на додаток до американської зброї.
І хоча НАТО все ще вважається наріжним каменем ядерного стримування, такі країни, як Франція, Німеччина та Швеція, виявляють дедалі більшу готовність обговорювати роль Європи на тлі побоювань щодо того, чи зможуть США відбити атаку Росії.
Велика Британія досі була обережною щодо цього питання, але Кір Стармер у своїй промові на Мюнхенській конференції з безпеки згадав про «посилену ядерну співпрацю з Францією» .
Французькі сили стримування завжди були відокремлені від сил США та НАТО, тоді як британські сили не залежать від Вашингтона, але спираються на американські технології.
Поки Україна стримує Росію ціною власних людських ресурсів, Європа шукає формулу довгострокової безпеки. Та чи здатна вона гарантувати власну безпеку без повної опори на Вашингтон і його «ядерну парасольку» та без готовності до масової мобілізації в разі російської агресії? Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак у статті «Франція і Британія замість США? П’ять сценаріїв ядерної автономії для Європи» детально проаналізував, як працює нинішній механізм ядерного стримування, чому довіра до американських гарантій більше не є безумовною і які можливі опції мають європейські столиці.