У Казахстані 15 березня відбудеться референдум щодо змін до конституції. Проєкт нової конституції закріплює і значно розширює повноваження президента. Цього тижня конституційна комісія представила остаточний варіант проєкту, повідомляє 14 лютого Euronews.
За словами президента Казахстану Токаєва, колишня конституція зіграла величезну роль у досягненнях країни за останні 30 років, але вона вже не відображає реалії сьогодення, а новий варіант дасть змогу “перерозподілити повноваження, зміцнити систему стримувань і противаг”.
У новій конституції посилено роль президента. Наразі президент зі схвалення Сенату може призначати голів Конституційного суду, Вищої судової ради, Національного банку, Комітету національної безпеки і Генерального прокурора.
Нова конституція дає йому право призначати також голів Верховного суду, Центральної виборчої комісії, Вищої аудиторської палати, Служби державної безпеки та Уповноваженого з прав людини.
Президент також зможе призначати 10 суддів Конституційного суду, шість членів Центральної виборчої комісії та вісім членів Вищої контрольно-рахункової палати — все це зі схвалення нового однопалатного парламенту, який отримав назву Курултай. Однак, згідно з положенням, якщо Курултай Казахстану двічі відхилить ці кандидатури, президент матиме право розпустити парламент.
Реформа також передбачає відновлення посади віцепрезидента. Ця посада існувала в країні з 1991 по 1996 рік, але потім була скасована. До його обов’язків входитиме представлення інтересів країни за кордоном, представлення президента на парламентських та інших засіданнях, взаємодія з громадськими, культурними та науковими колами всередині країни та за кордоном. Решта повноважень та обов’язків визначатимуться президентом.
одне з найбільш обговорюваних положень — невелика зміна формулювання про використання казахської та російської мов. На думку експертів, замість того, щоб використовувати їх “на рівних засадах”, вони будуть використовуватися “поряд”, що має на увазі пріоритет казахської мови.
Також тепер чітко прописано, що релігія відокремлена від держави.
Шлюб більше не буде союзом двох людей, а буде “союзом чоловіка і жінки”, це положення фіксується на тлі нещодавньої заборони на пропаганду ЛГБТК+.
Казахстан є членом багатьох міжнародних організацій і підписантом таких угод, як ООН і Паризька угода. Згідно з чинною конституцією, міжнародні зобов’язання Казахстану мають пріоритет над внутрішнім законодавством. Нова версія більше не дає такої обіцянки.
Хоча конституція, як і раніше, вимагає дотримання міжнародного права, а основними принципами зовнішньої політики залишаться дружні відносини, діалог і невтручання у внутрішні справи інших країн, Казахстан хоче виключити положення, яке вимагає “відмовитися від застосування збройної сили першим”.
Якщо нову конституцію ухвалять на референдумі, вона набуде чинності 1 липня, після чого приблизно в серпні відбудуться парламентські вибори.
Це буде вже третя інтерпретація конституції Казахстану. Першу було ухвалено 1993 року, але 30 серпня 1995 року було ухвалено іншу конституцію. Відтоді до документа вносили шість поправок, останню з яких ухвалили 2022 року.
Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і верховенства закону провело порівняльний аналіз трьох версій конституції і зазначило, що конституція 1993 року була найменш суворою.
“Ми відзначаємо більш авторитарний характер конституції 1995 року і проєкту і явне посилення в них ролі та повноважень президента порівняно з конституцією 1993 року”, — йдеться в прес-релізі організації.
Нагадаємо, раніше влада Казахстану заявляла, що готова виступити посередником у переговорах між Росією та Україною, так і надати майданчик для цих переговорів, але для цього має бути бажання обох сторін.
Влада Казахстану намагається підтримувати відносини з Росією та Україною, наголосивши, що за останні роки стосунки з Росією не зазнали якихось негативних змін, а перебувають на рівні добросусідства та економічного співробітництва.
У Казахстані, вважається, проживають понад 300 тисяч етнічних українців, проте в містах немає українських прапорів, як в інших країнах світу. Там пояснюють, що хочуть, щоб у країні була “міжнаціональна злагода”.
Казахстан не підтримує санкції як предмет міжнародного покарання і не приєднався до режиму санкцій щодо Росії, але намагається уникнути їхнього впливу на країну, не допускаючи дій в обхід санкцій.