Президент Фінляндії Александер Стубб 15 травня повідомив, що країна не перебуває під безпосередньою загрозою після інциденту з безпілотником, який того ранку увійшов у повітряний простір Фінляндії. Наразі стало відомо, що дронова загроза, через яку в середині травня фінська влада рекомендувала мешканцям регіону Уусімаа залишатися вдома і тимчасово призупинила авіасполучення, могла бути наслідком помилки з боку України. Про це інформує фінське видання Helsingin Sanomat.
Як зазначають джерела видання, деталі суттєво змінюють сприйняття подій, що відбулися того травневого дня. Коли Міністерство внутрішніх справ Фінляндії закликало всіх мешканців регіону Уусімаа залишатися в приміщеннях через можливу дронову загрозу, це попередження стосувалося приблизно 1,8 мільйона осіб і призвело до тимчасового зупинення авіасполучення.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловлювався, що не вважає ймовірною версію про навмисне направлення дронів Росією у бік Фінляндії. Свою думку він обґрунтував інформацією, отриманою від фінських Сил оборони та ВПС країни.
Фінська влада не розкривала, на чому саме базувалося попередження про загрозу для Уусімаа. Наступного дня після інциденту Сили оборони Фінляндії повідомили, що дрони наближалися до країни з російського напрямку. Це стало підставою для припущень, що загроза могла бути пов’язана з діями Росії у відповідь на українські атаки безпілотниками. Водночас офіційні органи тоді не поспішали спростовувати таку версію.
Згідно з даними Helsingin Sanomat, в ударні безпілотники заздалегідь закладають координати цілей та проміжних точок маршруту. Саме на цьому етапі могла статися помилка під час запуску дронів. Незважаючи на загрозу, за інформацією фінських військових, безпілотники так і не увійшли до повітряного простору країни.
Причина цього залишається нез’ясованою. Однією з можливих версій є те, що російська протиповітряна оборона знищила дрони ще до того, як вони наблизилися до Фінляндії.
У Helsingin Sanomat звернули увагу, що інформації про інцидент в Уусімаа було значно менше, ніж про випадок у березні, коли українські безпілотники впали в регіоні Кюменлааксо. На думку журналістів, мовчання влади та посадовців після появи нових даних важко пояснити лише міркуваннями безпеки або необхідністю захисту інформації про можливості фінської системи повітряного спостереження.
“Точно оцінити, якої шкоди українські безпілотники могли б завдати у Фінляндії в разі найгіршого сценарію, неможливо, оскільки інформація про кількість дронів, що наближалися, та потужність їхніх вибухових зарядів не розголошується”, — зазначає Helsingin Sanomat.
Нагадаємо, що у травні прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заявив про неприпустимість порушення дронами фінського повітряного простору. Орпо підкреслив, що Гельсінкі підтримує Київ, але очікує більшої обережності, аби безпілотники не перетинали територію країни. Водночас Фінляндія не вимагала від Києва припиняти удари по російських об’єктах і визнала право України на самооборону. Після інцидентів із дронами фінська влада також посилила заходи контролю та захисту повітряного простору.