Висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас повідомила, що наразі немає точної дати початку офіційних переговорів про вступ Молдови до Європейського Союзу. На фоні цієї заяви віцепрем’єр Молдови Еуген Осмоческу підкреслив, що країна може розглянути варіант об’єднання з Румунією, якщо її шлях до членства в союзі буде заблокований. Про це повідомляє Euractiv.
Виступ Еугена Осмоческу, який займає свою посаду з листопада минулого року, відбувся на фоні активних зусиль Кишинева щодо відкриття першого переговорного кластера про вступ до ЄС, адаптації законодавства до стандартів Євросоюзу та підтримки темпів реформ, незважаючи на посилення тиску з боку Росії.
“Це наш план Б”, – зазначив Осмоческу.
Водночас лише у випадку, якщо підписання угоди про вступ до Європейського Союзу до кінця 2028 року буде заблоковано або призупинено, політичне керівництво країни почне серйозно розглядати альтернативні варіанти. У Кишиневі акцентують, що основною метою залишається підписання угоди про вступ до ЄС до кінця 2028 року.
Коментуючи питання про можливі негативні наслідки для Молдови через прив’язку її євроінтеграційного процесу до України, Осмоческу зазначив, що розширення ЄС повинно базуватися на заслугах кожної окремої країни. Він також підкреслив, що Кишиневу необхідні чіткі сигнали від Брюсселя.
“Нам потрібно подати сигнал населенню”, – додав віцепрем’єр.
Він звернув увагу на триваючі російські гібридні операції, які намагаються підривати підтримку європейської інтеграції серед громадян. Європейська Комісія очікує відкриття першого кластера переговорних глав щодо вступу України та Молдови до ЄС вже 16 червня. Осмоческу підкреслив, що такий крок став би важливим сигналом для молдовського суспільства.
“Якщо це відбудеться в червні і ми відкриємо переговори, це буде чіткий сигнал. Саме до цього ми прагнемо”, – наголосив він.
Крім того, віцепрем’єр підтримав обговорення поступової інтеграції або асоційованого членства в ЄС, ідею якого нещодавно висловив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Згідно з цією пропозицією, країна-кандидат могла б брати участь у засіданнях лідерів та міністрів ЄС, проте не мала б права голосу.
Осмоческу вважає, що будь-який проміжний формат, який наближає Молдову до Євросоюзу, допоможе закріпити реформи та зміцнити довіру виборців. На запитання про те, чи не створить це ситуацію невизначеності для країн-кандидатів, він відповів, що такий підхід варто розглядати як стимул для подальшої роботи.
“У нас є домашнє завдання, і його потрібно виконати”, – підкреслив посадовець.
Водночас, на думку Осмоческу, більшість громадян Молдови вже мають тісні культурні та сімейні зв’язки з Румунією, а багато хто володіє румунським громадянством. За його словами, рівень підтримки об’єднання в Молдові становить близько 40%.
При цьому приблизно 850 тисяч із 2,4 мільйона жителів країни вже мають румунські паспорти. У самій Румунії ідею об’єднання підтримують близько 70% громадян. Осмоческу визнав, що такий сценарій матиме фінансову ціну.
“Певна ціна є. Її доведеться взяти на себе Румунії та Європейському Союзу. Але вона не буде настільки великою, як під час об’єднання Східної та Західної Німеччини”, – заявив він.
Нагадаємо, що Молдова просуває свій вступ у Євросоюз новим аргументом, стверджуючи, що це може зміцнити безпеку не лише самої країни, а й усього об’єднання. Кишинів пропонує державам ЄС, де найближчим часом відбудуться вибори, свій досвід протидії кремлівським кампаніям дезінформації та дестабілізації. Тому, як зазначила віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Крістіна Герасімов, приєднання країни до союзу – це також інвестиція у безпеку всієї Європи.