Воєнний стан в Південній Кореї: президент Юн Сок Йоль вибачився, але не йде у відставку
Правоохоронці уже розслідують дії президента і чиновників, причетних до введення воєнного стану в країні.
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль вибачився перед громадянами за своє рішення оголосити воєнний стан, однак відмовився йти у відставку, попри сильний політичний тиск, зокрема з боку членів його власної правлячої партії.
Ці події розгортаються на тлі запланованого голосування щодо його імпічменту, яке має відбутися у найближчі години, пише Reuters.
Юн Сок Йоль заявив, що його рішення запровадити воєнний стан викликане відчаєм через загрозу з боку “північнокорейських комуністичних сил” і “необхідність боротьби з антидержавними елементами”. Це стало першим випадком оголошення воєнного стану в країні з 1980 року. Однак указ був скасований через шість годин після його оголошення, коли парламент проголосував проти цього рішення.
Президент зазначив, що не уникатиме відповідальності за свої дії, але залишив на розсуд своєї партії рішення щодо його подальшого перебування на посаді. У телевізійному зверненні до нації він вибачився перед громадянами, підкресливши, що другої спроби запровадити воєнний стан не буде.
Як пише видання, ці події занурили Південну Корею в одну з найглибших політичних криз за останні десятиліття, поставивши під загрозу її репутацію як демократичної держави. Юн зараз стикається з численними викликами: від внутрішніх політичних скандалів і розколів у правлячій партії до критики з боку міжнародних партнерів, включно зі США.
Рішення оголосити воєнний стан викликало шок як у самій Південній Кореї, так і за її межами. Представники американської адміністрації, які раніше вважали Юна захисником демократії в регіоні, відкрито висловили своє занепокоєння його діями.
У разі оголошення імпічменту справу Юна розглядатиме Конституційний суд. Для підтвердження імпічменту потрібно щонайменше шість голосів із дев’яти суддів, однак нині в суді працює лише шість членів, що створює юридичну невизначеність.
Подібні прецеденти вже мали місце в Південній Кореї: у 2017 році Конституційному суду знадобилося три місяці, щоб усунути з посади тодішнього президента Пак Кин Хе.
Нагадаємо, правоохоронці уже розпочали розслідування дій президента та причетних до указу про воєнний стан чиновників. Їх можуть звинуватити у заколоті, зловживанні владою та перешкоджанні правам громадян. У разі визнання винними за статтею про керівництво повстанням, підозрюваним загрожує смертна кара або довічне ув’язнення.