Чи відомо вам, у скільки обходиться Росії бажання Путіна перекроїти світоустрій, відновити Російську імперію та вписати своє ім’я в історію?
Війна — заняття дороге. Витрати стрімко зростають, якщо вона триває понад три роки, ведеться на величезній території за участю великої кількості техніки та сотень тисяч військовослужбовців, а також в умовах економічних санкцій і відносно невисоких цін на нафту.
За оцінками Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО), що є в розпорядженні ZN.UA, Кремль витрачає на війну проти України 13,1% ВВП, або 68% усіх витрат федерального бюджету. Тобто кожні два з трьох бюджетних рублів летять на «постріл по Україні». 2021 року Росія витрачала на оборону 3,6% ВВП. Крім того, значні кошти виділяються з регіональних бюджетів на одноразові виплати за укладання контрактів, медичну реабілітацію поранених тощо.
У середньому щоденні витрати Росії на війну проти України становлять 0,857 млрд дол. На місяць — 25,729 млрд. На рік — 308,757 млрд. Загальні ж витрати Росії на війну проти України, починаючи з лютого 2022 року, становлять близько одного трильйона (!) доларів.
Куди йдуть гроші росіян?
За інформацією ГУР МО, найбільша частина щорічних витрат — 143,7 млрд дол., або 47% загального обсягу — припадає на такі статті: виконання держоборонзамовлення — 77,6 млрд; діяльність і розвиток оборонно-промислового комплексу — 32,1 млрд; закупівля боєприпасів і зброї в КНДР та Ірані — 22,3 млрд; будівництво військової інфраструктури, зокрема бойових позицій — 11,6 млрд дол. Словом, майже половина всього військового бюджету йде на підтримку виробництва та закупівлю озброєння.
Другою за величиною статтею витрат є забезпечення ударного угруповання військ РФ, залученого до бойових дій на території України. Йдеться про 103,6 млрд дол. на рік — це 34% від усіх витрат. Вони включають: втрати озброєння та військової техніки в боях — 38 млрд; витрачені боєприпаси й техніка — 42,5 млрд; використання високоточної зброї — 14,9 млрд; використані паливно-мастильні матеріали — 8,1 млрд дол.
Значна частина витрат іде на утримання російських солдатів і офіцерів.
За даними української військової розвідки, донедавна для участі в бойових діях проти нашої країни було залучено угруповання чисельністю в 972,4 тисячі військовослужбовців. Воно складається з вищих і старших офіцерів (44,3 тисячі осіб), молодших офіцерів (43,1 тисячі), прапорщиків, сержантів і солдатів (885,5 тисячі).
Якщо врахувати загальну чисельність угруповання в Україні та інтенсивність бойових дій, то, за даними ГУР МО, витрати на особовий склад ВР РФ становлять 50,7 млрд дол. на рік, або 16% усіх витрат. Вони включають: одноразові виплати за укладання контрактів (10,18 млрд), зарплату (27,147 млрд), харчування (1,1 млрд), забезпечення формою та засобами захисту (1 млрд), забезпечення зброєю (0,848 млрд), бойову підготовку (2,12 млрд), одноразові виплати за поранення й загибель (8,27 млрд дол.).
За інформацією української військової розвідки, щомісячна зарплата російським військовим у зоні «СВО» з урахуванням надбавок за участь у бойових діях становить: для вищих і старших офіцерів — 330 тис. руб. (близько 4,1 тис. дол.), молодших офіцерів — 277 тис. руб. (близько 3,4 тис. дол.), прапорщиків, сержантів і солдатів — 225 тис. руб. (близько 2,8 тис. дол.). Водночас одноразова виплата родині військовослужбовця за його загибель дорівнює 5 млн руб., а за поранення військовий отримує 1–4 млн руб.
Одноразова виплата з федерального бюджету за підписання першого контракту з Міноборони становить 400 тис. руб., а з регіонального — у середньому 2 млн руб. Це величезні кошти, які тягарем лягають на місцеві бюджети: за даними дослідження російського інтернет-видання «Важные истории», 2024 року контракт із Міноборони підписали 374,2–407,2 тисячі осіб. Тому 2025 року в 10 регіонах зменшили розмір виплат за контракт із Міноборони.
У загальних щорічних витратах вагому частку становлять виплати військовим із Північної Кореї, яких Кремль активно залучає до участі у війні. Це перша війна, де Росія офіційно платить одній із найбідніших країн світу за постачання живої сили. За інформацією ГУР МО, Москва виплатила Пхеньяну понад 525,6 млн дол. за участь близько 12 тисяч військовослужбовців КНДР у бойових діях у Курській області та ще 60 млн — за втрати їхнього особового складу.
До витрат на війну необхідно додати й кошти, що виділяються з російського федерального бюджету на утримання «нових територій» — тимчасово окупованої частини України. За інформацією української військової розвідки, це 10 млрд дол.
Усі ці витрати в сумі — колосальні кошти.
Саме гроші та стан економіки, а не політичний тиск і загроза нових санкцій, можуть змусити Кремль якщо не припинити війну, то хоча б узяти паузу на кілька років.
Можливо, саме на цьому аналізі ґрунтуються оптимістичні оцінки керівника ОПУ Андрія Єрмака, який під час наради послів заявив: «Є надія, що воєнні дії припиняться впродовж двох місяців».
Гармати чи хліб?
В України з’явився несподіваний союзник — виснажений російський бюджет, який просто не витримує зростання військових витрат.
Після широкомасштабного вторгнення в Україну російській владі вдалося зберегти стійкість економіки в умовах масштабних міжнародних санкцій і навіть продемонструвати економічне зростання, значною мірою спричинене військовими витратами. Однак нині очевидними є ознаки сповільнення. Очікується, що цього року зростання ВВП становитиме 1,3–1,5% — це істотно нижче за попередні показники. Міністр економіки РФ Максім Рєшетніков вважає, що Росія — на межі сповзання в рецесію.
Після того як російська влада «охолодила» економіку, тепер її намагаються відігріти. Прагнучи вивести економіку на стійке зростання, Центробанк РФ минулого тижня ухвалив рішення знизити ключову ставку з 20 до 18%, що здешевлює кредити для населення та бізнесу й стимулює економічну активність. Негативний бік цього рішення — прискорення інфляції, ослаблення рубля, зниження дохідності заощаджень. За останніми даними, рівень річної інфляції в Росії — близько 9,4%.
Однак російський федеральний бюджет перебуває під тиском через поєднання різкого зростання витрат (особливо військових), скорочення нафтогазових доходів і вичерпання накопичених резервів, що призводить до значного збільшення дефіциту. За підсумками першого півріччя 2025 року, дефіцит федерального бюджету РФ становив 3,7 трлн руб. (47 млрд дол.), або 1,7% ВВП. Це вшестеро більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту значно скоротилися з лютого 2022 року.
Глава Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна заявила, що ресурси, які два роки давали змогу російській економіці демонструвати зростання в умовах війни та санкцій, вичерпано. Як раніше писало ZN.UA, за великим рахунком, сьогодні Росія стоїть на роздоріжжі: завершувати війну проти України та протистояння із Заходом чи продовжувати «СВО», що загрожує російській економіці незворотними наслідками. Частина російської еліти сигналізує, що схиляється до згортання «СВО».
Для Путіна важливо сісти за стіл із Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном, щоб як представнику «супердержави» поділити світ на трьох. І ситуація на фронті, де російські війська поступово пробивають нашу оборону, щодня захоплюючи нові кілометри української землі, мабуть, є для Путіна аргументом, чому слід обирати гармати замість хліба. Та й фінансово-економічна ситуація в Україні давно набагато важча, ніж у Росії, а запас міцності в них, на жаль, більший, ніж у нас, навіть попри те, що ми витрачаємо на війну майже втричі менше.
І все-таки фінансові витрати здатні змусити Путіна, який прагне слідом за Петром I, Катериною II і Сталіним увійти в історію якщо не відновлювачем Російської імперії, то хоча б реаніматором СРСР, пригальмувати та дослухатися до Трампа з його новим дедлайном: не припинити війну, не відмовитися від планів знищити українську державність, а лише взяти перепочинок, щоб урятувати російську економіку, заповнити бюджети та перелаштувати ВПК для тривалого протистояння із Заходом. А перегрупувавшись, повернутися до бойових дій проти України та Заходу за кілька років.
Для Кремля це буде тактична пауза, а не стратегічний відступ. На відміну від людських життів, гроші в Росії усе ще рахують. А щодня витрачати на війну майже мільярд доларів — це дуже, дуже багато. Що дорожче обходиться війна — то вища ймовірність того, що Кремль не досягне заявленої Путіним мети, а на Росію чекає колапс.