Терпіння Європи щодо війни Беньяміна Нетаньягу в Газі та агресії ізраїльських поселенців на окупованому Західному березі, можливо, нарешті вичерпується, вважає Мартін Сандбу, коментатор з питань європейської економіки в газеті Financial Times.
Протягом останніх кількох тижнів міністри закордонних справ ініціювали перегляд угоди про асоціацію Ізраїлю з ЄС, Велика Британія призупинила торговельні переговори, суверенний фонд Норвегії вніс ізраїльську компанію до чорного списку за сприяння постачанню енергії до поселень на Західному березі, а лідери Франції, Великої Британії та Канади погрожують ввести санкції проти країни. Навіть Німеччина, найвідданіший союзник Ізраїлю в Європі, критикує поведінку країни.
Дехто скаже, що цього занадто мало й надто пізно. Вони вкажуть на те, як швидко Захід запровадив санкції проти Росії — рішуче й безпрецедентно — після повномасштабного вторгнення Владіміра Путіна в Україну, і пояснять різницю подвійними стандартами. Без сумніву, Захід ставиться до Росії та Ізраїлю по-різному, і певна доля лицемірства тут є. Але порівняння з війною в Україні також є недоречним: Росія ніколи не стикалася з кампанією проти свого існування чи з жорстоким нападом з боку України, подібним до того, який Ізраїль пережив від рук ХАМАС.
Але, на думку коментатора, таке просте порівняння не розкриває суті. Цілком можливо — і навіть розумно — вважати, що Ізраїль має право вести війну проти ХАМАС у Газі, водночас наполягаючи на тому, що це має відбуватись лише законними методами, і визнавати, що ці законні межі вже давно були порушені.
Дійсно, ООН виявила переконливі докази воєнних злочинів Ізраїлю та злочинів проти людяності в Газі, а також у зв’язку з дедалі жорстокішою окупацією Західного берега річки Йордан.
Іншими словами, немає потреби вважати ці дві війни еквівалентними, щоб дійти висновку, що санкції можуть бути виправданими в обох випадках. Саме тому настав час Європі чітко визначити, яким чином вона могла б запровадити санкції проти Ізраїлю.
“Очевидно, що якщо європейські країни вирішать запровадити санкції, їм доведеться робити це без участі США. Тому зараз саме час окреслити ті сфери, у яких санкції Європи проти Ізраїлю (самостійно або разом з іншими зацікавленими союзниками) мали б найбільший вплив”, — зазначає Сандбу.
Банківські та фінансові санкції, найімовірніше, будуть неефективними, оскільки США легко можуть дублювати будь-які платіжні та фінансові канали. Єдине виключення — заморожування валютних резервів: як це зробив Захід щодо Росії, такий крок справді завдасть економічних збитків.
“Банк Ізраїлю інвестує приблизно чверть своїх відносно великих резервів у Європі. Їхнє замороження позбавить Ізраїль можливості використовувати ці кошти для фінансової стабілізації і з часом може дозволити спрямувати їх на виплати компенсацій палестинцям”, — додає коментатор.
Найболючішими санкціями, ймовірно, стали б обмеження у сфері торгівлі та подорожей. Згідно з даними ізраїльського статистичного бюро, майже половину імпорту товарів Ізраїль отримує з Європи, а понад третину експорту направляє на європейський континент. Значна частка імпорту припадає на паливо, а в цій сфері Європа має великий вплив завдяки своїй домінуючій ролі в морських перевезеннях.
“Підготовка до санкцій є важливою не лише через нагальну моральну та політичну необхідність реагувати на порушення міжнародного права. ЄС, зокрема, повинен удосконалити механізм ухвалення санкційних рішень. Його рішучі дії проти Росії відбулися попри політичні суперечки та заяви про юридичну невизначеність”, — стверджує Сандбу.
Коментатор також вказує на те, що потрібна підготовка до протидії можливому саботажу з боку США, який уже розпочався через деструктивні дії Вашингтона проти Міжнародного кримінального суду.
“Продемонструвавши готовність вжити заходів проти Ізраїлю, якщо він вирішить це зробити, ЄС покаже, що готовий вжити заходів проти будь-яких серйозних порушень міжнародного права”, — підсумував Сандбу.
Раніше в Politico писали, що ЄС втрачає репутацію захисника міжнародного права, ігноруючи порушення прав людини в Секторі Гази. Нездатність Європи діяти рішучіше має серйозні геополітичні наслідки.