Що ближче гібридна війна Росії до європейських столиць, то менше лідери ЄС здатні дійти згоди щодо заходів у відповідь. Принаймні таке тривожне враження залишив суперечливий саміт ЄС у Копенгагені. Зустріч, скликана для досягнення консенсусу щодо пріоритетів європейського переозброєння, стала ганебним проявом боротьби за сфери впливу, політичних суперечок і прихованих планів, які перешкоджають спробам побудувати цілісну європейську оборону, пише The Guardian.
Лідери сперечалися не лише про те, хто має відповідати за нарощування військового потенціалу Європи, але й про те, як фінансувати триваюче протистояння України російській агресії та як просувати заявку Києва на членство в ЄС. Вони висловили занепокоєння через неодноразові порушення їхнього повітряного простору безпілотниками, що гуділи над європейськими аеропортами та військовими базами, а також російськими винищувачами, які перетинали їхні кордони, але, здається, не знали, як реагувати.
Збивати їх? Випроводжувати? Зберігати спокій і продовжувати? Чи завдати удару у відповідь, використавши заморожені російські активи для надання Україні величезного кредиту, зробити рішучіші кроки для блокування експорту нафти й газу з Москви та надати Києву ракети дальнього радіусу дії для ударів по глибших територіях Росії? У Копенгагені консенсусу досягти не вдалося, але рішення необхідно ухвалити найближчим часом.
Путін, напевно, сміється над какофонією в данській столиці і, можливо, робить висновок, що Європа слабка та роз’єднана у відповідь на його дедалі частіші провокації. Це було б небезпечно для всіх сторін.
Лідери найбільших держав ЄС скористалися самітом, щоб відхилити пропозицію Урсули фон дер Ляєн про будівництво багаторівневої стіни проти безпілотників для Східної Європи. Голова Єврокомісії пропонувала чотири флагманські європейські оборонні проєкти: європейську стіну проти дронів, мережу спостереження за східним флангом, щит протиповітряної оборони та космічний щит оборони.
Емманюель Макрон розкритикував концепцію стіни проти безпілотників, заявивши, що потрібне щось «складніше та вишуканіше». Фрідріх Мерц розкритикував Брюссель за надмірне регулювання і за зачиненими дверима розкритикував план боротьби з безпілотниками. Джорджа Мелоні поскаржилася, що Брюссель зосереджений виключно на захисті східних країн, ігноруючи південний фланг. Вона також натякнула на ще одне заперечення: це має бути завданням НАТО, а не ЄС.
Про те, що може стояти за несподіваним рішенням Москви підняти ставки у глобальному протистоянні із Заходом, про приховані цілі Москви та справжні ризики для України і Європи розповідав Петро Герасименко в статті “Російські “шахеди” над Польщею: які цілі переслідує Кремль”.